Секрети здорової розсади

У  квітні на підвіконнях більшості квартир зеленіє в ящиках розсада городини й декоративних культур. Незабаром висаджуватимемо її в теплиці й на відкриті грядки. Тож саме час подбати про підживлення та загартовування. Є індивідуальні правила щодо догляду за розсадою різних культур.
Томати
Коли сіянці помідорів зміцніють, сім’ядольні листки випростаються горизонтально і з’явиться, але ще не розгорнеться, перший справжній листок, можна буде їх розсаджувати по окремих ємностях. Розсаду пікірують у спеціальні пластикові касети чи використані пластикові стаканчики, наповнені родючою сумішшю. У продажу зустрічаються також горщики одноразового використання, стінки яких виготовлені з волокнистого торфу. За їх відсутності ємності для розсади можна нарізати зі спеціальних поліетиленових “рукавів”. В них не буде дна, тож турбуватися про дренаж не доведеться. Але їх обов’язково слід розміщати у глибоких пластикових ящиках, куди й буде стікати зайва волога.
Розсада, вирощена в невеликих горщиках, при пересаджуванні повністю зберігає кореневу систему, легко приживається на новому місці й дає урожай набагато раніше. Найкращий ефект – при висаджуванні розсади в теплиці й під плівкові укриття.
При пікіруванні в ящики сіянці розміщують за схемою 8х8 або 10х10 см. Чим більша відстань між рослинами, тим якіснішою буде розсада (нижче і товще стебло, краще розвинене листя), але місця вона потребуватиме більше. При пікіруванні прищипують кінчик головного кореня кожного сіянця, що сприятиме розгалуженню кореневої системи. Саджанці при розсаджуванні занурюють у землю майже до сім’ядольних листків, корені у грунті слід ущільнити.
Розсаджені сіянці поливають теплою водою і один-два дні витримують при розсіяному світлі для кращої приживлюваності на розсіяному світлі. Потім їх можна буде розмістити на добре освітлюваному підвіконні.
Підживлюють розсаджені сіянці всього двічі. Уперше це слід робити через 10–14 днів після пікірування. Рекомендується така поживна суміш: 10 г сечовини, 20 г суперфосфату і 10–15 г хлористого калію на 10 л води. Друге підживлення – через два тижні по тому. Норми добрив при цьому подвоюються. Для підгодівлі краще використовувати готові комплексні добрива, розчиняючи не більше 50 г у 10 л води (0,5-відсотковий розчин).
Також можна застосовувати органічні добрива – коров’як, розведений у співвідношенні 1:10, або пташиний послід (1:15). Розчин готують таким чином: відро заповнюють наполовину і майже доверху доливають воду, добре перемішують і дають настоятися 2–3 дні. При цьому відбувається розкладання органічної речовини, в результаті чого поживні елементи переходять в доступну для рослин форму. Перед застосуванням підготовлену поживну масу розбавляють водою до потрібної концентрації. 10 л приготовленого розчину використовують для підгодівлі розсади на площі в 1–1,5 м2. Підгодовувати треба тільки по вологому грунті. Після внесення добрив рослини слід обприскати чистою водою, щоб змити залишки добрив із листя.
Поливати молоді томати потрібно не надто часто, але рясно, щоб вода добре змочувала всю земляну грудку. Для зволоження годиться вода температурою +18–22 °C. Поливати краще в першій половині дня, після чого обов’язково провітрюють приміщення з розсадою, не допускаючи при цьому протягів. Треба завжди пам’ятати, що для томатів грунт повинен бути вологим, а повітря – сухим.
Для отримання міцної, не перерослої розсади слід дотримуватися температурних рекомендацій. Так, вдень у приміщенні має бути не холодніше 18 °С, а вночі – 12 °С. Для загартовування сіянці треба виносити на балкон, розміщати біля відкритого вікна, а в теплицях знімати фрамуги для доступу свіжого прохолодного повітря.
Протягом перших днів загартовування розсаду слід притіняти, захищаючи від прямих сонячних променів, що здатні обпекти тендітне листя. За 4–6 днів до висаджування сіянців на грядку їх бажано потримати на свіжому повітрі й уночі теж, але тільки за відсутності заморозків. Розсада, вирощена в таких спартанських умовах, міцнішає, менше витягується й стає більш стійкою до хвороб.
Якщо розсада вже сильно підросла, а надворі все ще холодно, треба штучно уповільнити її ріст, притінюючи і зменшуючи частоту поливів. Напередодні висаджування грунт у розсадних ємностях треба рясно зволожити. Якщо сіянці зростали у спільному ящику без пікіровки, у фазі 4–6 листків грунт у ньому варто порізати гострим ножем на рівні квадрати. За шість днів до висаджування операцію слід повторити по попередніх розрізах. Не хвилюйтеся: коренева система помідорів дуже швидко відновлюється, до того ж розрізане коріння починає добре галузитися, що сприяє кращому живленню рослин і підвищенню врожайності.
На момент висаджування у відкритий грунт розсада повинна мати по 7–9 справжніх листків, товсте темне стебло заввишки близько 20 см. У теплицю можна висаджувати більшу розсаду з уже сформованими квітковими кетягами.
Перець
Пікірування перцю треба проводити після появи на молодих рослинах 2–3 листочків. Розсаду заливають водою, давши ґрунту добре промокнути. Пікірувальні ємності розміром 10х10 см заповнюються такою ж сумішшю, що й при висіві насіння. Її поливають теплою водою, також можна внести невелику кількість добрив. Уперше розсаду необхідно підживити у фазі 1–2 справжніх листочків, для чого в 1 л води змішують 0,5 г аміачної селітри, 1 г калійних добрив і 3 г суперфосфату. Друге підживлення – через 2 тижні після першого подвійною дозою добрив. Ефективне підгодовування розсади перцю настоєм кропиви. Для його приготування необхідно взяти 1 частину кропиви на 10 частин води і настояти протягом двох днів.
Востаннє розсада підживлюється за два дні до висаджування на постійне місце. При цьому дозу калійних добрив збільшуємо до 7 г із розрахунку на 1 л води. За сезон потрібно 3–4 рази підживити перець курячим послідом, чергуючи такі підгодівлі з позакореневими (по листю) розчином мінеральних добрив, наприклад, нітрофоскою (столова ложка на відро води).
При нестачі калію листочки перцю скручуються, на них сохнуть краєчки. Але додавати калій у поживу необхідно обережно – перець не переносить його надлишку й від такого підгодовування може навіть загинути.
Якщо рослинам бракує азоту, листя стає матовим, набуває сіруватого відтінку, поступово дрібніє. При дефіциті фосфору нижній бік листочків перцю набуває насиченого фіолетового відтінку, а вони самі піднімаються вгору, ніби протестують.
Якщо рослинам бракує магнію, листя бліднішає й набуває мармурового забарвлення, надлишок його у грунті призводить до скидання зав’язі й квітів.
У спекотну і вологу погоду необхідно обов’язково вдаватися до пасинкування (видалення бічних пагонів), видаляючи нижні пасинки, якщо ж надто жарко й сухо, рослини краще не пасинкувати.
Розсаду перцю треба загартовувати обов’язково, адже після висаджування на грядку верхівки непідготовлених сіянців можуть згоріти. Самі рослини, щоправда, в такому випадку не загинуть, але почнуть повторно відростати від кореня, через що врожай запізниться на місяць-півтора. Висаджують розсаду перцю у відкритий ґрунт наприкінці квітня або на початку травня, коли остаточно мине загроза холодів.
Капуста
Якісну розсаду капусти в кімнатних умовах зазвичай виростити не вдається. Це пов’язано з температурним режимом. Максимально допустима температура на етапі проростання насіння (4–5 днів) – 20 °С. Відразу ж після появи паростків температуру потрібно знизити до 7–10 °С. Коли ж на сіянцях з’являться перші справжні листочки, температуру знову потрібно підвищити, і цього разу – до 15–18 °С. Крім того, рослини постійно потребують свіжого повітря. Тому розсаду ранньої капусти, як правило, вирощують у теплих парниках і теплицях, а середньої і пізньої – у розсадниках.
Пікіруючи капусту, намагайтеся якомога менше шкодити її кореневу систему. Цього можна уникнути, якщо вирощувати розсаду в торф’яних горщиках. Не можна висаджувати на грядку непідготовлену розсаду, адже вона не зможе витримати бодай найменшого зниження температури. Загартовані сіянці дуже просто визначити візуально по захисному восковому нальоту на листках. Такі рослини не бояться заморозків навіть до –4–5 °С, менше хворіють. Починати загартовувати розсаду потрібно приблизно за 10 днів до висаджування у відкритий грунт. Спочатку в теплу погоду вдень із парника знімають укриття, а при вирощуванні капусти на веранді або лоджії – відкривають вікна. Кілька останніх днів перед висаджуванням можна залишати розсаду невкритою і на ніч. Сіянці ранньої капусти вважаються готовими до пересаджування на грядку, якщо вже виросли заввишки 12–15 см і сформували по 5–6 листочків. Розсада середньостиглої й пізньої капусти висотою 15–18 см повинна мати 4–5 листочків. Рослини під час висаджування на грядку заглиблюють до першого справжнього листка, намагаючись не засипати точку росту.
Ранню капусту висаджують зазвичай наприкінці квітня – на початку травня під тимчасове укриття, пізню – у другій половині травня. Розсаду капусти середнього терміну дозрівання висаджують в першій половині червня.
Вирощують капусту й способом висіву насіння у відкритий грунт. Це можна робити вже в середині квітня – капуста не боїться ранкових заморозків, особливо якщо вирощувати її під агроволокном.

Марія ПРИХОДЬКО.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.