Найчастіше на глаукому, підступну недугу, що призводить до сліпоти, хворіють люди, яким за 40 років. Успіх лікування залежить від того, на якій стадії це захворювання виявлене. Тому дуже важливо знати його перші ознаки.
Легке затуманення зору, особливо після фізичних перевантажень або перебування в темному приміщенні, – це вже вагомий привід звернутися до офтальмолога. Багатьом відома інша поширена перша ознака глаукоми – поява райдужних кіл навколо джерела світла (ліхтарі, лампи). Може з’явитися біль в оці та навколо нього – в надбрівній ділянці, в скроні. Наводять на думки про можливий розвиток глаукоми скарги пацієнта на відчуття зайвої вологості ока, при тому, що зовні все начебто нормально. Ранньою ознакою глаукоми може бути багаторазова заміна окулярів. Тому за всіх названих симптомів необхідно обстежитися у фахівця.
При ранньому розвитку глаукоми тільки уважні до свого здоров’я люди здатні помітити певні негаразди. Тим більше, що деякі види глаукоми, скажімо, відкритокутова, протікають у ранніх стадіях практично без симптомів. Тож людина приходить на обстеження, коли настає явне погіршення зору та зміни поля зору.
Навіть за відсутності характерних ознак пацієнти віком старше 40 років профілактично обстежуються для виключення захворювання на глаукому. Обов’язково вимірюється внутрішньоочний тиск. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, у родинах яких уже прослідковувався цей діагноз: велике значення мають спадковий фактор та сімейна схильність до захворювання.
Гострий напад глаукоми – проявлення її закритокутової форми, що найчастіше настає через особливості розвитку або болісної зміни кута передньої камери (дуже важливої функціональної ланки в структурі шляхів відтоку внутрішньоочної рідини).
Починається гострий напад глаукоми болем різної інтенсивності в оці, інколи нестерпним. Біль може поширюватися на всю голову, нерідко виникає блювота. З’являється затуманення зору, навколо лампочок і ліхтариків утворюються райдужні кола. Зовні хворе око червоніє, рогівка його здається каламутною, зіниця розширюється, око стає твердим, як камінець. Гострий напад глаукоми, якщо його не лікувати, неминуче призведе до погіршення зору, нерідко зір втрачається повністю.
У разі розвитку гострого нападу глаукоми треба негайно звернутися в спеціалізовану клініку. Лікування направлене на зниження внутрішньоочного тиску, поліпшення кровообігу, відновлення обмінних процесів у тканинах ока.
Застосовується медикаментозне, лазерне та хірургічне лікування глаукоми. Категорично не допускається самолікування.
Показаннями для хірургічного лікування глаукоми є недостатній ефект інших способів лікування і стрімке прогресування недуги, тобто нестабільність процесу. Саме хірургічним способом можна утворити додатковий шлях відтоку внутрішньоочної рідини або знизити її утворення. Це забезпечить стійке зниження внутрішньоочного тиску, покращить стан тканин ока, особливо – зорового нерва.
Вибір того чи іншого методу операції залежить від характеру порушення відтоку в кожному конкретному випадку. Хірургічне лікування глаукоми призводить до більш стійкого та глибокого результату, але і воно не дозволить вилікуватися повністю. Крім того, оперативне втручання несе ризик післяопераційних ускладнень. Одним із них є розвиток катаракти, яку часто доводиться видаляти після операції з приводу глаукоми. За раннього виявлення глаукоми та при раціональному лікуванні результат більш прогнозований.
Успіх тривалого, постійного лікування залежить від самого пацієнта, від того, наскільки ретельно він буде виконувати рекомендації офтальмолога.
У 1970-х роках почали застосовувати лазерне лікування глаукоми. Його перевага в тому, що операція проводиться під місцевим знеболенням в амбулаторних умовах, не доводиться довго перебувати в стаціонарі, тканини ока менше пошкоджуються. Проте ефект лазерного лікування недостатньо тривалий, його треба продовжувати медикаментозним лікуванням, іноді потрібне повторне втручання.
За найменшого дискомфорту в очах звертатися до лікаря треба негайно.

Олена ЗАЛУДЯК
Головний позаштатний
фахівець департаменту
охорони здоров’я ОДА
за фахом “Офтальмологія”