У  ніч з 9 на 10 листопада 1938 року почався масовий єврейський погром у Німеччині, який отримав в історії назву “Кришталева ніч”, або “Ніч розбитих вітрин”. Тоді загинуло більше 900 німецьких євреїв. За рішенням ООН ця сумна дата відзначається в усьому світі як День боротьби з фашизмом і антисемітизмом. Він встановлений з ініціативи Міжнародної мережі проти расизму, що об’єднувала понад 500 організацій близько 50 країн.
Події “Кришталевої ночі”  поклали початок Холокосту – масовому насильству стосовно єврейського народу, яке призвело до загибелі близько 6 мільйонів євреїв. З того часу минуло майже 80 років, але загроза фашизму та різних проявів національної нетерпимості існує досі.  Тому, розповідаючи про злочини нацизму, треба не забувати, яким може стати майбутнє, якщо вчасно не дати відсіч тим, хто пропонує обмежити права одних людей тільки тому, що вони не такі, як інші, й ставити над усе інтереси однієї нації. Незважаючи на трагедії Другої світової війни, розпочатої нацистами, в деяких державах, навіть тих, які зазнали страшних випробувань від фашизму, останніми роками легально реєструються і діють організації з ідеологією, схожою на фашистську. Не можна допустити відродження фашизму, нових конфліктів і війн. Потрібно роз’яснювати молоді, яка через незнання чи під чиїмось впливом може захопитися такими ідеями, якими бідами це загрожує.
Резолюція ООН “Героїзація нацизму: неприпустимість деяких видів практики, що сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з цим нетерпимості”, прийнята в листопаді  2012 року, засуджує збереження і відновлення неонацизму, неофашизму й агресивних націоналістичних ідеологій, що базуються на расових та національних стереотипах.
Стаття 24 Конституції України проголошує, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Підготувала Ганна ЯЛОВЕГІНА.