Розвінчання ідеологічних міфів і шанування рядового солдата

Документальна виставка “Друга світова війна. Український рахунок” зібрала в актовій залі Державного архіву Полтавської області студентську молодь. Юнаки та дівчата ознайомлювалися зі стендами, на яких архівісти розмістили паперові та фотодокументи, слухали тематичний урок про участь наших краян у Другій світовій війні й навряд чи уявляли, наскільки по-іншому ці сторінки історії було викладено, а точніше – зумисно викривлено, в підручниках, за якими вчилися, зокрема, їхні батьки. Саме з нагадування про нагальну необхідність розвінчати за допомогою архівних документів створені в радянські часи міфи, які живуть у свідомості певної частини українців донині, відкрила виставку директор Державного архіву Полтавської області Валентина Гудим.
– У наші дні ці міфи перетворилися на могутню пропагандистську зброю Кремля. Російська Федерація привласнила всі лаври Перемоги так, начебто інші народи й не воювали з нацизмом, – констатувала Валентина Гудим. – Але ми мусимо знати, що у Другій світовій війні брали участь 72 держави, що бойові дії відбувалися на території 40 країн, що до армій цих держав було мобілізовано 110 мільйонів осіб. Тому лейтмотив нашої виставки – показати на підставі документів роль українства у Перемозі над фашизмом і зокрема наших земляків-полтавців.
Валентина Гудим нагадала, що навіть за даними 1944 року, які є далеко неповними, Полтавщина зазнала приголомшливих втрат від злодіянь фашистів: 186 тисяч осіб полягло на фронтах війни, більше 156 тисяч було вигнано на примусові каторжні роботи до Німеччини й Австрії, 221 тисяча мирних жителів загинули під час окупації. У 1990-х, коли в усіх областях України створювались “Книги пам’яті”, вважалося, що війна забрала 10 мільйонів українців. Згодом стало зрозуміло, що й ця катастрофічна цифра дуже занижена. Втім подальші повноцінні дослідження неможливі, адже воєнні документи зберігаються у Росії, де вже з 1999 року процес із їх розсекречення почав згортатися. Наразі вони знову є закритими. Зрозуміло й те, що сотні тисяч українців, кинутих командуванням без жодного військового досвіду й часто навіть без зброї проти ворога, загинули у перших же боях, навіть не встигнувши задокументовано стати солдатами регулярної армії.
Валентина Гудим провела цікаву аналогію щодо сучасного волонтерства, нагадавши, що у минулі воєнні роки полтавці, попри неймовірну скруту, зібрали 158 мільйонів карбованців на будівництво танкової колони й ескадрильї літаків. Вона закликала молодь вивчати архівні документи, які дають унікальну можливість бачити події такими, якими вони були насправді, незалежно від того, що пишуть автори підручників чи окремих досліджень.
– Перемогу здобули звичайні, рядові люди. Одні загинули, інші не були належно пошановані.         9 Травня в Радянському Союзі офіційно стало святом аж у 1965 році. Певно, і Сталін, і ті, хто був у вищих ешелонах влади після нього, не дуже хотіли надавати воєнним подіям того пафосу, якого вони набули згодом, оскільки дуже багато було ще живих свідків, котрі знали, якою ціною здобувалася ця Перемога, як бездарно розроблялися генералами військові операції, як часто звичайні рядові ставали в них лише “гарматним м’ясом”, – розповіла директор Державного архіву Полтавської області.
Присутній на відкритті виставки заступник голови обласної ради Володимир Микійчук також наголосив на важливості розуміння молодим поколінням українців внеску наших дідів-прадідів у Перемогу над фашизмом у Європі. Особливо важливо це нині, коли Україна змушена захищати свою державність у боях з російськими військами на Донбасі.
Ідейний натхненник документальної виставки, заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт зазначив, що представлені на стендах документи розповідають про боротьбу українців проти фашизму не тільки в регулярних частинах Червоної армії, а й у похідних групах ОУН, у підрозділах УПА. Архівні документи остаточно розвінчують поширений міф про те, що до так званих галицьких формувань належали винятково західняки. Йдеться про активність і наддніпрянців, і патріотів зі східних областей України. Похідні групи ОУН діяли зокрема в Полтаві, Миргороді, Пирятині.
Тематичний урок, який провів для студентів Тарас Пустовіт, переконливо засвідчив неспростовне: український народ зазнав страшних злочинів як від німецько-фашистського, так і від сталінського режимів. Про це свідчать представлені на виставці документи з Центрального державного кінофотоархіву України імені Г.С. Пшеничного, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, а також із Державного архіву Полтавської області.

Вікторія КОРНЄВА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.