Великі клопоти Малої Рублівки

ПСП “Ковпаківець” орендує землю пайовиків, колишніх членів колгоспу імені Ковпака з Малої Рублівки, Мар’їного, Лихачівки та Дем’янівки Котелевського району. Колись у колгоспі було більше 2,5 тисячі гектарів, три тваринницькі ферми – доки не “дохазяйнувалися”… Нинішній засновник ПСП Віктор Горьовий орендував у селі банний комплекс, а у СТОВ імені Ковпака працював енергетиком. Коли після “малорублівського майдану” 2005 року люди обрали його директором СТОВ, землі залишилося… 312 гектарів – запущеної, забур’яненої. Починати довелося з чистого аркуша.

Це сьогодні, коли є гарна техніка, фахівці, якісне насіння, на піщаних тутешніх грунтах пшениця вродила по 46 центнерів з гектара (а за сприятливішої погоди, у 2013-му, намолотили по 60,5 центнера, на окремих полях – більш як по 70). Десять років тому, як згадує керівник, починали працювати дідівськими методами. А вродило на перший рік стільки, що, як невесело жартує Віктор Іванович, “усім должні лишилися”: і за насіння, і за солярку…
Наразі сільгосппідприємство, засноване Віктором Горьовим, має в оренді 900 гектарів лісу та обробляє 890 гектарів ріллі. Нетипові і не надто родючі тутешні грунти компенсуються чудовою природою цього краю. Впритул до села підходить сосновий ліс, до Ворскли всього кілька кілометрів, а саме село знаходиться на правому березі її найбільшої притоки Мерли. Вже на подвір’ї ПСП “Ковпаківець” виникає відчуття чогось незвичного, екзотичного. Впадає в око яскрава зелень декоративних насаджень з фігурками птахів та звірів. Хол адмінприміщення нагадує оранжерею з височенними, викоханими аж під стелю, кімнатними рослинами, опудалами тварин і птахів. Відчувається особлива позитивна атмосфера.
…Справжня екзотика дивиться на нас згори вниз через високу дощану огорожу величезними темно-синіми очима, кліпає розкішними віями. Запитую в агронома Володимира Гришка, який повів нас на екскурсію, навіщо у господарстві страуси…
– Так красиво ж, – відповідає чоловік, усміхаючись.
На спробу почухати довгу замшеву шию екзотика повертає вбік волохату мордочку й сердито шипить: багато вас тут ходить, що – кожному шию підставляти? Дві пари африканських аборигенів мешкають в окремих просторих загонах і зовсім не бояться морозів. Виявляється, сюди часто приходять у гості школярі й дошкільнята, колеги, партнери, постачальники. Всім цікаво, спілкування одразу стає значно теплішим. А одне страусине яйце кухарям замінює 24 курячих. Дохід навряд чи компенсує затрати, але ж не все міряється грошима. Дрібніше екзотичне птаство перейшло на зимові квартири, його не турбуємо.

Агроном Володимир Гришко, трактористи Володимир Коваленко, Сергій Шило, Олександр Стовпівський.

Агроном Володимир Гришко, трактористи Володимир Коваленко, Сергій Шило, Олександр Стовпівський.

На стовпі посеред господарського двору – лелече гніздо. До живої природи ставлення особливе. Скажімо, там, де поле впритул підходить до лісу, зазвичай навесні пару разів проходить кукурудзяна сіялка. Цей урожай – спеціально для диких кабанів.
Як розповідає Володимир Гришко, за цінової нестабільності треба сіяти все: сою, соняшник, гречку, озимину – пшеницю, жито, тритикале. Для проби посадили навіть озимий часник. На тритикале та жито і ціни, і попит невисокі, але ці культури менш вибагливі до родючості грунтів. Бо, як говорить агроном, на деяких полях піщано, мов на пляжі. А від якості грунту, його грошової оцінки залежить напряму обсяг орендної плати.
Середній розмір паїв – 3,6 гектара. Якщо договір підписаний на 15 років, то орендну плату при потребі можна брати й наперед. До 20 відсотків пайовиків, переважно не місцеві, спадкоємці, отримують її грошима. Але більшість селян надають перевагу натуральній оплаті. Запитую в засновника господарства про перелік продукції на оплату оренди паю.
– Виписуємо усе, що виробляємо, – пояснює Віктор Горьовий, – зерно, мед, олію, крупи, цукор, сіно, дрова, молодняк свиней – на свинофермі утримуємо 120 голів. Надаємо багато послуг: оранка, вивезення гною, тюкування сіна. Люди у Малій Рублівці виживають за рахунок худоби та грибів. Але минулорічна осінь скривдила, навіть найзапеклішим грибникам заробити копійку не вдалося. Тепер джерелом доходу лишилося молоко.
Коли у 2010 році Віктора Горьового люди обрали ще й сільським головою Малої Рублівки, відповідальність подвоїлася. Перш за все самотужки відновили вуличне освітлення у Мар’їному, Дем’янівці, Малій Рублівці. Тепер воно щомісяця обходиться в 5–7 тисяч гривень, зате світла увечері не менше, ніж у райцентрі. Якщо наразі про соціальну угоду говорити запротокольованими цифрами, це 50 гривень за гектар ріллі. Реально ж виходить удвічі більше.

Асортимент магазину запчастин до сільськогосподарської техніки задовольнить найвибагливіших покупців.

Асортимент магазину запчастин до сільськогосподарської техніки задовольнить найвибагливіших покупців.

За участю сільгосппідприємства довели до ладу приміщення сільради, там теж тепер красиво й затишно. Встановили огорожу в центрі села. Відновили клуб, поміняли у залі сидіння. Тепер тут проходять сільські свята. Футбольна команда “Ковпаківець”, яку тренує В’ячеслав Березка, цьогоріч виборола суперкубок району. І форма, і транспортні витрати – за рахунок ПСП. У місцевій дев’ятирічці навчається 41 школярик. Років два тому школу вдалося відстояти, у найближчому ж майбутньому, враховуючи жорстку економію бюджетних грошей у державі, заклад можуть закрити. Виходячи з фінансових міркувань, так, напевне, вигідніше, адже зараз тільки підвезення учнів та вчителів обходиться більше 19 тисяч гривень за квартал. Уже не кажучи про ремонти та харчування. Але ж як               6-річній дитині витримати “робочий день” у чужому селі з 7-ї до 17-ї години? На думку сільського голови і засновника ПСП, можливе закриття школи і дітям, і батькам, і громаді добряче дасться взнаки.
На всьому вищезгаданому коло інтересів і клопотів Віктора Горьового не закінчується. На в’їзді до Котельви зводиться цілий комплекс: автомагазин, майстерня, стоянка для вантажних автомобілів. Асортимент магазину покриває 90 відсотків можливих потреб у запчастинах до сільськогосподарської (і не лише) техніки вітчизняного виробництва. Тут і моторні мастила для 2–4-тактних дизельних, турбодизельних та бензинових двигунів, присадки, запчастини (до імпортної техніки – під замовлення). Як говорить директор магазину Роман Ісакієв, доступність цін пояснюється прямою співпрацею з виробниками (оливи, присадок, насосів тощо). Є все: від шпагату для тюкування сіна, автомобільних і тракторних шин до польських косарок та запчастин до них.
Ще шість додаткових робочих місць вдалося створити у майстерні, де за купленим у Білорусі патентом збирається обприскувач “Роса”. Це машина для внесення добрив під озимину по мерзло-талому грунту, яка може рухатися по багну, болоті, воді. Двигун – японський, кабіна – білоруська, багато запчастин купується в Україні, рами зварюються прямо в майстерні. Як говорить директор, через війну замовлень поменшало, а донедавна таку техніку замовляли навіть прикордонники.
Того дня у спілкуванні дуже часто повторювалося слово “красиво”: про страусів, про вуличне освітлення, про підсаджувані щороку 12 гектарів молодого лісу і навіть про пироги з тутешньої пекарні. До речі, один пекар забезпечує хлібом їдальню підприємства та його працівників, яким є де взяти свіжого буханця, йдучи з роботи. І харчується колектив ПСП “Ковпаківець” також безкоштовно – ціни немає навіть умовної. Красиво?!.

Ольга ЩЕГЛОВА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”

•Засновник ПСП “Ковпаківець” Віктор Горьовий.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.