Нелегка волонтерська місія

Новосанжарські волонтери знову шукали спеціалістів-механіків, а ще – сміливців, котрі погодилися б поїхати ближче до лінії фронту. Закликали, пропонували, переконували, просили, наголошуючи, що нашим захисникам на сході потрібна підмога у ремонті техніки. Про свою готовність поїхати заявили восьмеро мешканців району, а коли дійшло до діла, у дорогу разом з очільницею новосанжарського волонтерського руху Юлією Солодкою відправилися троє мешканців Крутої Балки – Володимир Рябенко, Геннадій П’ятак та Микола Шамота.
“Ця поїздка справді незабутня і особливо складна. Ще й не доїхали до Слов’янська, як сталася поломка. Настільки складна, що посеред степу усунути її аж ніяк не можна, – розповідає Юлія Солодка. – Скільки не голосували, мало не під колеса кидалися, ніхто не спинився, щоб допомогти. Сигнал з проханням порятувати у Фейсбук виставили. Нарешті знайшовся добродій, який погодився буксирувати. Та радість була передчасною – невдовзі два скати пробили…” Одне слово, нелегка волонтерська місія.
Як завжди, авто волонтерів було наповнене всяким добром. Свіжина, яйця, інші продукти, адресні коробки. Та й самі крутобалківські чоловіки їхали не з порожніми руками – односельці передали сало, консервацію, яблука. Зі старих запасів набрали ковдр, подушок, взуття, шкарпеток, теплого одягу, а з “Батальйону небайдужих” передали ще й маскувальні сітки. Благодійники виділили гроші на пальне, а ще відремонтували автомобіль.
“Дарма дехто з чоловіків засумнівався, мовляв, ремонтувати техніку сільськогосподарську і військову – велика різниця. Нічого надто складного немає. Як тільки приїхали до наших військових, одразу вишикувалась черга. І справились наші земляки успішно, – продовжує Юлія Солодка, наголошуючи, що ремонтом займалися не на передовій, тож причин для страху не виникало. – Тільки ж тижня замало. Роботи там усім вистачить. Тим більше, що військовикам немає часу займатися ремонтом – вони на блокпостах стоять, інші завдання виконують. Та й багато серед них, особливо серед молодих, таких, що досі техніки і в очі не бачили, не те що ремонтом займалися”.
Волонтери побували не в одному підрозділі, допомогли багатьом бійцям. “Повернулися і в нову поїздку збираємось, – Юлія Солодка висловлює свою стривоженість, – багато в чому держава кинула своїх захисників напризволяще. Якщо й ми про них забуватимемо, то це буде не по-людськи. Наші хлопці чекають допомоги, особливо продуктами, теплими речами…”

Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.