“Перемога” – це стабільність, відповідальність, впевненість у завтрашньому дні

Високотехнологічне землеробство й розвинена тваринницька галузь, належний рівень забезпечення об’єктів соціальної інфраструктури населених пунктів, де господарство орендує землі, – так коротко й водночас ємко можна охарактеризувати сільськогосподарський виробничий кооператив “Перемога” Хорольського району. Це агроформування ось уже близько 25 років очолює заслужений працівник сільського господарства України, депутат районної ради Анатолій Пасюта.
Сьогодні точиться чимало розмов довкола високих цін на тваринницьку продукцію та її якість, водночас в області і в Україні є не так багато агроформувань, які займаються тваринництвом. Звісно, набагато легше посіяти й зібрати урожай, не переймаючись щодня доглядом за худобою. Але ж хтось має виробляти молоко та м’ясо, забезпечувати продовольчу безпеку держави?!

Вівчар Павло Купенко.

СВК “Перемога” – одне з небагатьох у районі, та й в області, сільгосппідприємств, яке має різновекторне агровиробництво. Адже головним напрямком господарювання тут є тваринницька галузь. На 4 молочнотоварних фермах, які функціонують практично в кожному селі, де сільгоспкооператив орендує землі, загалом утримується 2,7 тисячі голів великої рогатої худоби. У тому числі 1200 високопродуктивних фуражних корів, від кожної з яких цього року планують отримати по 7 тисяч кілограмів молока. А ще в господарстві є свині, коні, вівці, пасіка…
– Надбання, що їх має сільгоспкооператив, – це заслуга всього нашого трудового колективу. Це справжні високопрофесійні фахівці, які заслуговують на найвищі звання й нагороди, – неодноразово наголошував Анатолій Пасюта.
А надбань тут і справді чимало. Скажімо, навіть зараз в агроформуванні надоюють по 22 кілограми молока від корови, а загальний добовий удій становить 25 і більше тонн. Молоко продають на Пирятинський сирзавод, точніше – на Новооріхівський молокоприймальний пункт цього підприємства. Це надійний партнер, працює прозоро й стабільно, зазначив керівник СВК. Транспортні послуги з підвезення молокосировини надає ФОП Віктор Ступка.

Головний ветлікар СВК “Перемога” Олександр Бирюк, доярка Любов Глущенко, завідуюча фермою Наталія Максюта, доярка Зінаїда Сурдоленко.

Господарство вкладає значні кошти у розвиток тваринницької галузі, модернізацію приміщень та обладнання молочнотоварних ферм. Загалом у тваринницькій галузі сільгоспкооперативу працюють понад 120 осіб, а значить, їхні сім’ї цілий рік мають стабільний дохід. Добрі щоденні надходження до казни має і сільгоспкооператив. Керівництво агроформування розуміє важливість створення робочих місць на селі, тому стабілізувало поголів’я худоби й тримає курс на розвиток галузі.
На високому рівні в сільськогосподарському кооперативі й культура землеробства. А відтак і врожаї тут отримують достойні. Скажімо, в цьому році ранні зернові культури дали по 46 центнерів з гектара. Соняшнику зібрали майже по 30 центнерів. Тут повсякчас дбають про майбутній урожай. Наявність худоби забезпечує щорічне внесення на поля господарства близько 30 тисяч тонн органічних добрив. Приорюють на ланах і пожнивні рештки, а у разі потреби додають мінеральні добрива. У доброму стані входять у зиму 1000 гектарів озимої пшениці, посіяної по найкращих попередниках. Що ж стосується обробітку грунту, то тут застосовують комплексний метод: на окремих полях – глибока оранка, на чималих площах – поверхневий обробіток. А попереду на хліборобів ще очікує збирання кукурудзи, обмолот якої щойно розпочався.
Займаються тут і насінництвом. Зокрема мають ділянки гібридизації кукурудзи та соняшнику, а збирання насіння цих культур потребує більшої уваги й часу. Загалом під насіннєві ділянки різних сільськогосподарських культур в агроформуванні відводять до 1000 гектарів площ і фактично повністю забезпечують себе посівним матеріалом.
Сільськогосподарський кооператив “Перемога” обробляє понад 5 тисяч гектарів земель. Значні площі тут відводяться під кормовий клин, аби вдосталь забезпечити тваринництво кормами. У господарстві є повна технологічна лінійка для заготівлі сіна й сінажу. А добре збалансований раціон годівлі худоби й належні умови її утримання забезпечують відповідний результат.
* * *

Завідуюча МТФ №3 Наталія Гордієнко.

На молочнотоварній фермі в селі Вергуни (МТФ № 3) утримується близько 1000 голів ВРХ, з них 420 – корови. Тут також займаються дорощуванням молодняку ВРХ. Середньодобовий приріст сягає 780 грамів, а серед телиць парувального віку – 840 грамів. На фермі працюють 36 трудівників. Кожна доярка в середньому обслуговує 35–36 корів і від кожної з них надоює за добу більше 20 кілограмів молока.
– Працівники в нас усі добросовісні, до роботи ставляться сумлінно, тож назвати кращих не так просто, – зазначила у відповідь на моє запитання про лідерів виробництва завідуюча МТФ № 3 Наталія Гордієнко.
Серед кращих – майстер машинного доїння Катерина Синяговська, яка надоїла близько 6 тисяч кілограмів молока від кожної фуражної корови. Майже 5,5 тисячі кілограмів надоїла Людмила Кравченко, 5,4 – Людмила Тимошенко. Серед телятниць і тваринників кращі Лариса Шафар, Тетяна Стрижак, Сергій Синяговський, Павло Купенко, Валентин Короленко. Загалом на МТФ № 3, як і на інших тваринницьких фермах СВК “Перемога”, працює стабільний, злагоджений колектив. Проблем із кадрами не виникає, оскільки умови праці й заробітна плата людей влаштовують. А відтак і віддача від їхньої роботи належна.
На найбільшій МТФ №1 (це племзавод із розведення української чорно-рябої молочної породи корів у Клепачах) утримується понад 1100 голів ВРХ. Приміщення тут обладнані новітніми пристроями для напування та видоювання корів. Для зберігання тепла в сараях установлено пластикові вікна. Варто додати, що сухостійна худоба на цій фермі перебуває на безприв’язному утриманні. Усі тварини чисті, нагодовані й добре доглянуті, як і на інших МТФ господарства. До речі, про чистоту на фермах у СВК “Перемога” хочеться наголосити особливо. Тут хороші дороги, чисто вибілені приміщення і літні загорожі для худоби, а на клумбах ростуть квіти. У планах – висадження декоративних дерев на прилеглих до МТФ територіях.

Телятниці Юлія Короленко, Світлана Ярмола, Ірина Теличко.

Щорічно господарство реалізує, як в області, так і за її межами, від 50 до 100 голів племінного молодняку ВРХ української чорно-рябої породи. Із задоволенням його купували господарства Хмельницької, Запорізької, а свого часу й Донецької та Луганської областей.
За словами головного зоотехніка СВК “Перемога” Анатолія Бови, кожна з 4 тваринницьких ферм – індивідуальна, у кожної свій технологічний процес і техніка, на кожній закладено достатній для зимівлі худоби запас кормів. Загалом же в господарстві є
2 кормові загони для годівлі тварин, а в раціоні нині: силос, сіно, сінаж, солома, соєва й соняшникова макуха, пшенична й кукурудзяна дерть. Тут дотримуються однотипного принципу годівлі худоби. Щоправда, влітку раціон збагачують зеленою масою.
Чимало добрих слів про злагоджений і дружний колектив тваринників СВК “Перемога” почули ми того дня і від керівника господарства Анатолія Пасюти, і від головного зоотехніка Анатолія Бови. Віриться, що такій команді однодумців під силу здолати будь-які негаразди й виконати поставлені завдання. А в складі цієї команди – майстри машинного доїння Любов Глущенко та Зінаїда Сурдоленко (МТФ № 1), Наталія Остапенко (МТФ № 2), Галина Мелікян (МТФ № 4); тваринники Неля Чишко, Микола Падусенко й Володимир Руденко (МТФ № 1); механізатор Володимир Ширшак (МТФ № 2), свинарка Валентина Тур та інші.
* * *
Скільки знаю голову правління СВК “Перемога” Анатолія Пасюту (а це вже понад десятиліття), він не скаржиться на негаразди в агровиробництві. Його принцип: не говорити про проблеми, а вирішувати їх. За словами керівника агроформування, єдина проблема, яка стосується усіх аграріїв, – це відсутність стабільності в державі через рух землі та питання, що виникають потім.

Механізатори Михайло Безпалько і Сергій Химич.

Якщо й не щодня, то щомісяця є рух землі. Закінчується договір, його дію не продовжують, землю забирають і так далі. Загалом маємо несправедливий підхід. Якщо наше господарство платить за пай 10 відсотків і сплачує державі усі види податків і зборів, то той, хто візьме землю без належного оформлення, може платити орендодавцю й більший відсоток. Але ж держава втрачає, – констатує Анатолій Пасюта. – Якщо такий рух землі не зупинити, то за якийсь час крупних господарств не буде. На жаль, у державі відсутні єдина політика й стратегія розвитку сільськогосподарського виробництва. Якщо ж в Україні відкриють ринок землі, великих і середніх агроформувань із цільним майновим комплексом не буде. Таке велике потрясіння вони не переживуть і будуть “розбазарені”, а держава від цього лише програє. Відтак маємо велике питання: кому це вигідно? Адже агропромисловий комплекс дає понад третину надходжень до бюджету країни!

Механізатор Павло Осташенко.

За словами Анатолія Пасюти, половина пайовиків через бідність, потребу грошей на навчання дітей чи лікування продадуть свою землю. Досить тривожною є й ситуація з відміною спецрежиму оподаткування сільгоспвиробників. Адже 20 відсотків ПДВ, які нині забирає собі держава, – це якраз ті гроші, які йшли на розвиток сільгоспвиробництва кооперативу чи соціальної сфери місцевої територіальної громади. Але, незважаючи на це, СВК “Перемога”, як і раніше, не стоїть осторонь вирішення соціальних питань сільських шкіл, дитсадків, закладів культури та спорту.
Своєчасна виплата заробітної плати працівникам господарства, розрахунок за оренду земельних паїв і сплата податків, підтримка соціальної сфери – це першочергові статті видатків СВК “Перемога”. Водночас це головна ознака того, що місцеві громади живуть, працюють і розвиваються. Люди мають стабільну роботу й достойну заробітну плату, завдячуючи керівництву сільгоспкооперативу.
* * *
Насамкінець кілька слів про голову правління СВК “Перемога” Анатолія Пасюту, який, очоливши господарство майже 25 років тому, не лише зумів усе зберегти, а й значно примножив його базу. Скажімо, нині на ланах агроформування працює нова високопродуктивна техніка кращих світових виробників, а СВК “Перемога” – одне з кращих сільгосппідприємств не лише Хорольського району, а й області. Успішна робота Анатолія Григоровича належно оцінена державою. Він – заслужений працівник сільського господарства України, нагороджений численними медалями та орденами “Знак Пошани”, “За заслуги” ІІ та ІІІ ступенів. Йому не байдуже, що скажуть про його роботу дітям і внукам. Адже вони живуть і будуть жити на своїй рідній землі.

Людмила ДАЦЕНКО
Микола БЕЗНОС (фото)
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.