“Ліки бувають неякісні через те, що немає повноцінного державного контролю”

Чого конче потребує сьогодні наша держава, так це нових, молодих, амбітних керівників. Тож знайомтеся – начальник Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Полтавській області Наталія Володимирівна АНДРІЄНКО. У свої 33, окрім фахової академічної освіти за двома напрямками, вона є також слухачем Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Яка різниця між ліками неякісними і фальсифікованими? Що робити, якщо таки придбали неякісний препарат? Про це і не лише говоримо з фахівцем. Розмова відбулася напередодні та з нагоди професійного свята – Дня фармацевта.

– Наталіє Володимирівно, розкажіть, чим займається очолювана Вами служба?
– Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками відслідковує якість і безпеку лікарських засобів на території області, дотримання ліцензійних вимог суб’єктами господарювання з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, контроль за витоком із законного в незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, здійснює державний ринковий нагляд характеристик медичної продукції.
Із серпня 2014 року діє мораторій на здійснення перевірок фармацевтичної мережі, тому, на жаль, умов повноцінного державного контролю якості лікарських засобів немає. Зараз наше основне завдання – це обмін інформацією, що надходить від центрального апарату, із суб’єктами господарювання про неякісні лікарські засоби. У той же час, якщо в них виникають сумніви щодо якості того чи іншого препарату, вони звертаються до нас за роз’ясненнями і мають можливість здати лікарські засоби на аналіз.
– То як не придбати фальсифіковані ліки?
– Найперше, потрібно розуміти різницю між неякісними і фальсифікованими лікарськими засобами. Адже фальсифікат – це навмисно неправильно вироблений лікарський засіб. А неякісний – це засіб, у виробництві якого були недотримані певні технологічні процеси або умови зберігання вже в аптеці чи на складі. Будь-які ліки можуть стати неякісними, але далеко не всі вони є фальсифікованими. Ці поняття необхідно розмежовувати. І коли я чую, що на ринку лікарських препаратів 60 відсотків фальсифікату, то це – неправда, такі цифри не підтверджені ніякими статистичними даними. Переконана: ліки бувають неякісні через те, що немає повноцінного державного контролю.
По-друге, на сайті Держлікслужби є розділ розпоряджень із переліком препаратів, що заборонені на території України і перебувають на державному контролі. Якщо виникає сумнів щодо якості лікарського засобу, кожен споживач може звернутися до Служби із обґрунтованою заявою чи скаргою та чеком із аптечного закладу, в якому було придбано препарат. Ми в свою чергу, відповідно до законодавства, направимо заяву до Державної регуляторної служби, яка за результатами її розгляду надає або не надає погодження на проведення позапланової перевірки аптечного закладу. І якщо буде надано погодження, спеціалісти нашої Служби згідно із законодавством з’ясують, чому так сталося.
– Часто буває, що люди просять провізора “порадити” той чи інший препарат. І це справедливо обурює лікарів!
– Ще в часи, коли я сама працювала в аптечному пункті, мене особисто просили порекомендувати якийсь антибіотик. Такі рекомендації – це справді недопустимо, антибіотик має призначати виключно лікар, що я й радила людям завжди. Чому? Аргументи дуже прості. Коли я навчалася, було всього чотири покоління антибіотиків. Зараз – уже шість. Саме через самолікування, безконтрольне їх застосування організм людини тепер дуже стійкий до мікробів – вони просто не реагують на антибіотик. Тільки лікар, врахувавши всі нюанси, може визначити, який саме препарат потрібен. І це стосується не тільки антибіотиків. Але фармацевт у будь-якому випадку зобов’язаний вислухати людину.
– Розкажіть про свою дорогу до професії.
– Моя мама – лікар, батько – хлібороб із діда-прадіда. Вони підтримували мене завжди і в усьому, їхньою думкою й зараз дуже дорожу, особливо коли доводиться ухвалювати відповідальні рішення. І щоразу, коли буваю вдома, у Глобиному, тато, директор ПАФ “Урожай” Володимир Михайлович Андрієнко, возить мене полями. Показує, як посходила пшениця чи зацвів соняшник – у нас така традиція.
Пам’ятаю, як мама, Ольга Петрівна Андрієнко, мене ще маленькою часто брала із собою на роботу. Вже тоді хотілося хоч якось допомогти її пацієнтам. Але я, на жаль, дуже важко переношу вигляд крові. Тому вирішила стати економістом. На це батько запропонував: “Доню, а давай спробуємо фармацію”. Хімію в школі я любила, оскільки мала дуже гарних учителів – Марію Павлівну Криворучко та Тетяну Іванівну Бурбигу. Все життя дякуватиму їм за міцні знання, які дозволили хоча б дотично перейняти естафету мами. Глобинську загальноосвітню школу я закінчила із золотою медаллю, тож зі вступом до вузу все склалося добре. У Національному фармацевтичному університеті обрала спеціальність “Фармація” за кваліфікацією “провізор”.
Уже після отримання диплома дізналася, що у нашому вузі є ще одна цікава для мене спеціальність – “Якість, сертифікації та стандартизації”. Оскільки я не боюся працювати з документами, люблю цю роботу, вирішила продовжити навчання. Так отримала ще одну кваліфікацію – “магістр із управління якістю”.
Після закінчення інтернатури працювала спочатку в аптечному пункті, де вдосконалювала університетські знання на практиці. Кожного дня спілкувалася з пацієнтами і з власного досвіду знаю, з яким настроєм може прийти людина до аптечного закладу. Бувають ситуації, що вимагають навіть навичок психолога – аби розрадити людину в її скруті, підтримати впевненість у боротьбі з хворобою. І тут мені пощастило мати гарну наставницю, друга й порадника, Любов Миколаївну Кравченко. Попрацювала і в приватній мережі, де координувала роботу аптечних закладів. Із 2007 року розпочала працювати у сфері державного контролю лікарських засобів. Пройшла всі сходинки – від методиста до керівника. Вдячна долі, що так багато хороших людей допомагали мені мудрими порадами. Серед них – викладач моєї альма-матер Микола Миколайович Слободенюк, колишній мій керівник інспекції Ольга Андріївна Хмельницька. Практичній роботі в колективі навчив Юрій Олексійович Худяк.
– На Вашу думку, який він, сучасний провізор?
– Неможливо вивчити фармакологію один раз і назавжди. На ринку постійно з’являються нові препарати, тому вкрай важливо постійно підвищувати фаховий рівень. Крім того, доводиться бути і психологом, і порадником. Для постійних відвідувачів, можливо, – навіть і другом.

Вікторія СУСІД
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.