Андрій ДЕЙНЕКА: «Можемо забезпечити людей роботою й платити їм достойну зарплату»

Акціонерне товариство “Полтавський турбомеханічний завод”, на якому працюють близько 1100 осіб, розправляє плечі і зміцнює “м’язи” після двох років спаду виробництва. Відновлюється швидко, нарощує потужності і шукає спеціалістів.
Навіть у мультфільмі про кота Леопольда…
– Полтавський турбомеханічний завод має три напрямки діяльності: виробництво компресорної техніки, виготовлення енергозапчастин і потужне ливарне виробництво. Незважаючи на загальну несприятливу ситуацію в енергетиці, замовлення на виготовлення енергозапчастин у нас є до кінця 2017 року. Вже починаємо приймати й на наступний рік, – розповідає технічний керівник виробництва енергозапчастин Андрій Дейнека.
Великий об’єм замовлень підприємство отримує по Україні. Зокрема у поточному році укладено великі контракти з ПАТ “Київенерго”.
– Постачаємо запчастини для столичних ТЕЦ, які забезпечують теплом і гарячою водою Київ. Ремонтуємо турбіни, завдяки роботі яких опалюються Суми, Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ). Постійним нашим замовником є Калуська ТЕЦ. Співпрацюємо і з земляками – Кременчуцькою ТЕЦ, – називає партнерів Андрій Дейнека. – Маємо великий об’єм замовлень для країн СНД. Працюємо на ринках Казахстану, Росії. Нещодавно відправили велику партію запасних частин для ремонту турбін в Естонію. Заплановано відправки продукції на Кубу.
Компресорні станції виробництва “ПТМЗ”, за словами Андрія Дейнеки, можна побачити всюди, навіть у мультфільмі про кота Леопольда. Щоправда, дизайн установок змінився: раніше вони мали округлі форми, а тепер – квадратні. Завод виготовляє компресори для тролейбусів, метро, маневрових тепловозів. Має багато цікавих розробок. Вироблене обладнання постачає по Україні і в держави СНД.
– Ливарне виробництво у нас розвивається динамічно. Спочатку воно обслуговувало потреби лише “ПТМЗ”, постачаючи заготовки для компресорних станцій, енергетичного обладнання. Останнім часом ми почали свої заготовки продавати, – переходить до третього “кита” підприємства Андрій Дейнека. – Коли об’єми виробництва на фірмах згорталися, фінансово утримувати ливарні цехи ставало невигідно, тож низка українських підприємств позакривали ливарні цехи. Нині відбувається пожвавлення на ринку машинобудування. До нас звертаються підприємства, щоб ми для них відлили певну продукцію. Наприклад, багато литва робимо для КрАЗу, замовляє продукцію Харківський тракторний завод. Маємо й закордонних партнерів – компанію “Knauf”.
Енергоінжиніринг – новий напрямок в енергетиці

Контролер відділу технічного контролю виробництва енергозапчастин Олена Приходько.

– Останнім часом загострилася проблема некваліфікованих замовлень запасних частин. Інколи неправильно вказують номери креслень, часом замовляють запчастини не в повному обсязі. Ми виготовляємо деталь, постачаємо на електростанцію, а вона часом не підходить до турбіни. Це означає, що її просто неправильно замовили, – пояснює Андрій Дейнека. – Повсюди підприємства прагнуть оптимізувати витрати. Не виняток і теплоелектростанції. Працівників, які не задіяні в основній діяльності – виробництві електроенергії, як, наприклад, ремонтники, скорочують, щоб потім у разі потреби найняти на певний час. Спостерігаючи таку тенденцію й розуміючи загальний стан енергетики, наше керівництво обрало одним із напрямків діяльності – енергоінжиніринг. Ми, простіше кажучи, беремо шефство над електростанціями. Заходимо на теплову електростанцію, проводимо аудит стану обладнання, починаючи з котла, турбіни й завершуючи генератором. Наші досвідчені фахівці після такого аналізу пояснюють замовникам, які саме запчастини потрібно замінити і яке замовлення сформувати.
Ще один аспект енергоінжинірингу – модернізація обладнання. Турбіни на електростанціях встановлені в 60–70-х роках минулого століття. Відтоді відбувся великий поступ в енергетиці, виробництві запчастин до цих же турбін. Зараз можна не просто відремонтувати турбіни, а модернізувати їх, збільшивши ефективність. Як результат – менша витрата палива, більше виробництво електроенергії.
– Наше підприємство надає рекомендації щодо удосконалення виробничого процесу. І, зробивши відповідний ремонт, електростанція покращує показники обладнання, – говорить Андрій Дейнека. – Енергоінжинірингом займаємося п’ять років. За цей час зробили значні модернізації на теплоелектростанціях України. Зокрема покращили Бурштинську ТЕС, збільшивши її потужність із 200 до 219 МВт, та вдосконалили турбіну Старобешевської ТЕС. Отримали збільшення потужності на 10 відсотків. Загалом після модернізації турбіни окупляються за два-три роки.
Полтавського цвіту – по всьому світу
За словами комерційного директора АТ “ПТМЗ” Андрія Марченка, за весь час роботи підприємство здобуло і зміцнило репутацію у світі:
– Полтавський турбомеханічний завод – це бренд, який презентує Полтавщину, і є одним із провідних підприємств України. Продукції, яку нині випускаємо, важко знайти заміну. Наші товари експортуються у Казахстан, Узбекистан. Тривають ділові перемовини з Азербайджаном, Грузією. Маємо замовлення на постачання продукції в держави Африки. Уже підписали контракт із Тунісом. Розглядаємо можливість постачання продукції в держави Європи. Зокрема ведемо переговори зі Словаччиною. Представники Болгарії також зацікавлені у придбанні нашої продукції.
Нині, як підкреслює комерційний директор підприємства Андрій Марченко, фахові ремонтні роботи турбінних обладнань, турбін, які здійснює ПТМЗ, в Україні та за її межами мало хто може провести.
– Усі теплові електростанції, які будувалися завдяки Радянському Союзу, використовували продукцію нашого заводу. А її ж потрібно обслуговувати. І тому теплоелектростанції з нашим обладнанням забезпечуємо запасними частинами по всьому світу, – додає Андрій Марченко. – Практично всі залізничні підприємства, де є рухомий склад, де “бігають” наші тепловози, використовують гальмівні компресорні агрегати серії КТ виробництва нашого заводу. Ринок дуже великий. І перелік найменувань нашої готової продукції вельми значний. Наприклад, із-поміж запасних частин виготовляємо близько 1,5 тисячі найменувань. По сировинній продукції – близько 200 найменувань.
Підприємство планує щомісяця збільшувати обсяг виробництва продукції. Це наша основна мета. І поставлені цілі реальні, бо є головний компонент – замовники.
– Хочемо збільшити обсяг виробництва не менше, ніж на 10–15 відсотків у наступному кварталі, а до кінця року – у півтора разу, – інформує Андрій Марченко.
Потрібні робочі руки

Токар виробництва енергозапчастин Василь Савченко.

– Коли у нас на виробництві був спад, ми старалися не скорочувати людей. Проте з об’єктивних причин чисельність працівників підприємства все ж дещо зменшилася. Нині з оптимізмом дивимося в майбутнє, – розповідає Андрій Дейнека. – Велика частка діяльності заводу – проведення ремонтів на електростанціях. Колектив не встигає виконувати всі замовлення. Тому запрошуємо на роботу спеціалістів.
Завод потребує токарів-фрезерувальників, токарів-карусельників, токарів-розточувальників, операторів станків із числовим програмним управлінням, як фрезерувальних, так і токарних. Готові прийняти у свої трудові лави осіб, які закінчили профтехучилища за переліченими спеціальностями. Проте для роботи з новітнім обладнанням, наприклад, із п’ятикоординатним німецьким обробним центром, він же верстат DMG, набирають людей винятково з вищою освітою, молодих перспективних спеціалістів з інститутів. Нині є потреба в одному-двох фахівцях для роботи саме із цією установкою.
– Запрошуємо молодь, яка готова навчатися, хоче одержати робітничу професію й почуватися впевнено в житті. Нині в Україні дефіцит таких професій. На нашому ж підприємстві, вважаю, – найкраща школа для здобуття кваліфікації. Люди виконують багато різноманітної і при тому творчої роботи. Голові сумувати ніколи. У нас не так, як буває на інших підприємствах, коли працівник стоїть постійно на одній операції й монотонно натискає кнопку в певний проміжок часу. Тут більш творча робота. Люди постійно “перебудовуються” із виготовлення однієї деталі на створення іншої. Не варто забувати про нашу кінцеву мету: виготовлені деталі йдуть на електростанції, які дають людям світло й тепло. Це дає відчуття причетності до чогось великого й значимого, – говорить Андрій Дейнека.
На заводі – п’ятиденний режим роботи, але деякі цехи виходять на безперервне функціонування, як, наприклад, на виробництві запасних частин для турбін.
– Добираємо персонал і запускаємо безперервне виробництво. Потреба в цій продукції на ринку є, тож можемо людей забезпечити роботою й платити їм достойну зарплату, – говорить Андрій Дейнека.
Варто наголосити: заробітна плата на Полтавському турбомеханічному заводі конкурентна, залежить від кваліфікації. Найвищий дохід (до 20 тисяч) одержують токарі, які працюють на обробці великих роторів. Люди такої кваліфікації достатньо унікальні, тому й заробляють відповідні суми. Крім того, зарплата залежить від швидкості та якості роботи. Враховуючи сьогоднішні реалії, підприємство підготувало чітку програму підвищення заробітної платні за кваліфікований труд для того, щоб залучити як досвідчених працівників, так і молодь.
Молоді люди зазвичай приходять працювати токарями-карусельниками, токарями-розточувальниками, токарями на великі верстати, верстати з числовим програмним управлінням і мають належні зарплати. Останнім часом, каже Андрій Дейнека, фаховий рівень охочих влаштуватися на завод дещо знизився. Доводиться їх довчати безпосередньо на виробництві.
– Перспектива для кар’єрного зростання в нас є. Чимало молодих фахівців на підприємстві займають керівні посади, причому як чоловіки, так і жінки, – додає Андрій Дейнека. – Полтавський турбомеханічний завод сильний своєю школою підготовки спеціалістів. У нас – міцний, згуртований, дисциплінований колектив, у якому кожен знає свої обов’язки й чітко їх виконує. Ми – колектив, який спільними зусиллями досягає кращих результатів.

Іванна НАЗАРЕНКО
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.