У поточному році в Україні практично завершено збирання зернових і зернобобових культур. При середній урожайності 40,6 центнера з гектара (у 2014 році – 42,1 ц/га) намолочено майже 59 мільйонів тонн зерна. Загалом  валове виробництво збіжжя очікується на рівні 59,2 – 60 мільйонів тонн.
Найбільший вал зерна намолотили хлібороби Полтавщини – 4,85 мільйона, Харківщини – 4,3 мільйона, Дніпропетровщини – 3,9 мільйона тонн. Через засуху хлібороби південних регіонів, які зазвичай лідирували з обсягами зібраних хлібів, цьогоріч недобрали зерна.
Найвища середня урожайність зернових та зернобобових культур у Черкаській – 58 центнерів з гектара, Полтавській – 55,8 ц/га, Хмельницькій – 54,5 ц/га областях.
Великий валовий збір зернових – близько 60 мільйонів тонн за внутрішнього споживання 28–30 мільйонів – дає можливість щорічно експортувати з України більше половини врожаю (52–55%). За цим показником ми входимо в першу п’ятірку країн світу – експортерів зернових.
Експорт українського зерна дотепер зростав: у 2013/14 маркетинговому році (МР) – 32 мільйони тонн, у 2014/15 МР – 35 мільйонів тонн. Теоретично цьогоріч також можемо мати рекордний показник, хоча загалом прогноз експортного по­­тенціалу зернового ринку Ук­раїни в 2015/16 МР, здійснений аналітиками ІА «АПК-Інформ», оцінюється в 33,2 мільйона тонн.
– З огляду на цьогорічний вал в Україні сформувалися достатньо високі пропозиції для експорту зернових культур. Адже для забезпечення внутрішніх потреб нам достатньо 24 мільйони тонн зерна. З урахуванням недоторканого перехідного запасу обсягом 2,5 мільйона тонн потенціал експорту перевищує 36,6 мільйона тонн, – зазначила під час загальнодержавної селекторної наради начальник департаменту економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України Галина Ковальова. – Стосовно основного хліба – пшениці, 55 відсотків якої є продовольче зерно, – її пропозиція складає 26,5 мільйона тонн, у тому числі 14,6 мільйона – продовольча. Для внутрішніх потреб українців необхідно близько 5 мільйонів тонн пшениці.
Нині Україна вже експортувала понад 8 мільйонів тонн пшениці, з якої майже 4,5 мільйона – продовольча. Також експортовано понад 3 мільйони тонн кукурудзи. Такі темпи експорту в цілому відповідають стандартній динаміці, вважає Галина Ковальова. Загалом у поточному маркетинговому році з нашої країни вже вивезено близько 15 мільйонів тонн збіжжя.
Відтак можна констатувати, що український зерновий ринок глибоко інтегрований у світовий торговельний простір у цьому сегменті. Із часткою більше 10 відсотків уже спроможний як впливати на кон’юнктуру, так і знаходитись під її впливом. Україна стала одним із ключових гравців на світовій арені щодо виробництва сільськогосподарської продукції, що зумовлює розвиток внутрішнього і глобального ринків у паралельних напрямках.
Основний хліб держави
Україна вийшла на щорічне стабільне виробництво пшениці в обсягах 22–24 мільйони й експорт у 9 – 11 мільйонів тонн. За цьогорічним прогнозом, за кордон буде відвантажено до 14 мільйонів тонн зерна, що стане рекордом. Основним покупцем є Єгипет – потужний світовий імпортер. До цієї країни ми зазвичай відвантажуємо від 15 до 25 відсотків обсягів експорту, що дозволяє українській пшениці бути номером два на єгипетському ринку, після російської. Загалом для нашої пшениці цільовими є ринки Південно-Східної Азії та ЄС, російська домінує на ринку Африки. Оскільки багато імпортерів укладають контракти на постачання пшениці з Чорноморського регіону, це означає, що за цими контрактами може бути поставлено пшеницю з Росії, України, Болгарії, Румунії.
Ключові позиції України на світовій арені закріплюються за рахунок нереалізованого виробничого потенціалу нашої країни, що визначено в показниках урожайності основних культур, які в Україні практично вдвічі нижчі, ніж у лідируючих країнах. При цьому головний виробничий ресурс – земля, яка в Україні має одні з кращих якісних показників у світі. На підтвердження ситуації, що склалася, можна навести довготермінові прогнози міжнародних експертів, згідно з якими до 2023 року виробництво пшениці в світі збільшиться до 778 мільйонів тонн. При цьому виробництво пшениці в Україні, за оцінками експертів, за цей же період зросте на понад 26, а виробництво грубих зернових – на 24 відсотки, що зумовить подальше закріплення позицій нашої країни.
Цей фактор продовжує домінувати над ціновою ситуацією на зерновому ринку, де нині світові ціни на основні зернові культури наближаються до мінімальних показників за останні три сезони. Водночас відповідно до прогнозів міжнародної моніторингової групи АМІС є вірогідність, що за місяць, коли будуть уточнені обсяги виробництва зернових у світі з коригуванням їх у бік зменшення, ціни на зернові почнуть зростати, а відповідно може підвищитися й рівень реалізації українського зерна за межі країни. Відтак високопосадовці Мінагрополітики України наголошували на необхідності притримати цьогорічний урожай з тим, щоб забезпечити внутрішні підвищені потреби в посівному матеріалі та створити максимально сприятливі умови для забезпечення продовольчою пшеницею у регіонах.
До речі, як зазначають експерти, з початку листопада мінімальні ціни на пшеницю другого і третього класів на внутрішньому ринку підвищилися в середньому на 50 гривень і досягли 3300 гривень за тонну. Причиною тому стала низька пропозиція зерна на ринку й підвищений попит. Досить високим з боку зернотрейдерів залишається й попит на фуражну пшеницю, у зв’язку з чим вона подорожчала на 100–120 гривень на тонні.
Водночас у середньому на 50– 100 гривень за тонну зросли й відпускні ціни на борошно. Нині борошно вищого й першого сортів пропонується по 4800–5400 гривень за тонну й 4600–5300 гривень відповідно.
Стосовно цін на зерно, вони дуже строкаті. Скажімо, в порту за тонну пшениці ІІ класу дають до 3500 гривень, за фуражну – до 3300, за ячмінь – до 3600 гривень, за кукурудзу – 3300. Що ж до вартості сої, ріпака та соняшнику, вона коливається довкола 8500 гривень за тонну. На зерноелеваторах та в сільгосппідприємствах ціни на зерно будуть на 100 – 200 гривень нижчими.
Аграрії не поспішають реалізовувати зерно
– Хоча загалом у господарстві зібрали непоганий урожай зернових культур, однак продавати вирощене не поспішаємо, адже зерно потрібне на корм худобі. До того ж місяць тому посіяна озима пшениця не дала сходів. Оскільки понад 3 місяці не було продуктивних дощів, озимину навесні, напевне, доведеться пересівати, – розповідає директор СТОВ імені Калашника Полтавського району Іван Степаненко. – Щоб звільнити склади для зерна кукурудзи, нам довелося продати трохи пшениці за ціною 3000 – 3200 гривень за тонну. Кукурудзи ми намолотили 7,6 тисячі тонн, майже третину зібраного продали за ціною близько 3000 гривень за тонну. Чи задовольняють нас такі ціни? За умов нормальної рентабельності, тобто високого урожаю, вони прийнятні. Хоча, звісно, хотілося, щоб вони були вищими. Але зазначу, що нас вони певною мірою влаштовували.
Підтримує колегу й директор СТОВ “Злагода” Полтавського району Віталій Масляк. У цьому господарстві теж утримують худобу, проте більше половини врожаю пшениці, в основному фуражне зерно, продали на початку осені. За тонну давали ті ж таки 3000 гривень. Продають і кукурудзу. Раніше її ціна становила 2730, а зараз 3050 гривень за тонну. Адже кошти, щоб запастися міндобривами та пально-мастильними матеріалами, потрібні вже зараз, констатує керівник агроформування.
Аналогічна ситуація щодо продажу зернових культур спостерігається і в фермерському середовищі, і в крупних агропромислових компаніях – сільгоспвиробники в очікуванні підвищення світових цін на зерно. Що, власне кажучи, певною мірою підтверджує й ситуація на зерноринку Полтавщини.
* * *
За даними Державної фітосанітарної інспекції області, станом на 12 листопада за межі України вивезено близько 30 тисяч тонн зерна. У тому числі більше 11 тисяч тонн пшениці, понад 10 – кукурудзи, а також ячмінь, сою, гречку.
Традиційні країни-експортери – Білорусь, Литва, Узбекистан, По­ль­ща, В’єтнам, Таїланд, Індія, Китай.
Станом на початок листопада перехідний залишок зерна на сертифікованих зерноскладах та елеваторах Полтавщини, за інформацією Державної інспекції сільського господарства в області, становив 2 мільйони 313 тисяч тонн. Станом на 1 липня, тобто на початок нинішнього маркетингового року, там залишалося 289 тисяч тонн збіжжя. Загалом на елеватори й зерносклади на 10 листопада надійшло зерна цьогорічного урожаю 3 мільйони 686 тисяч тонн.

Люд­ми­ла ДА­ЦЕН­КО
“Зо­ря Пол­тав­щи­ни”