В  Україні, певно, щоб не засмучувати студентів, замість одного “профільного” свята відзначають два – по одному на семестр – 25 січня (тоді ще вітають Тетян з іменинами) та 17 листопада. Остання дата затверджена Указом Президента України Леоніда Кучми 1999 року “на підтримку ініціативи студентської молоді України”. Для студентів 17 листопада – привід відпочити, повеселитися. Проте у Чехії 17 листопада вважається днем пам’яті. Чому?
Сторінками історії
28 жовтня 1939 року в окупованій фашистами Чехословаччині празькі студенти і викладачі вийшли на демонстрацію, щоб відсвяткувати річницю утворення Чехосло­вацької держави (28.10.1918 року. – Прим.). Окупанти розігнали демонстрантів. Загинув студент Ян Оплетал. Похорони хлопця 15 листопада 1939 року переросли в акцію протесту. Десятки учасників заарештували. Вранці 17 листопада нацисти оточили студентські гуртожитки. Понад 1200 студентів заарештували й відправили в концтабір. Дев’ятьох активістів стратили.
На засіданні Міжнародної ради сту­­дентів у Лондоні в 1941 році 17 листопада оголосили Міжнародним днем студентів у пам’ять про загиблих у подіях 1939-го.
Від сесії до сесії…
– Донедавна не знала значення цього свята. Проте маємо пам’ятати історію, хоч вона і нині пише чорні сторінки, – каже студентка Полтавської державної аграрної академії Марина Тріфонова. – Для мене період студентства – це бурхливе поєднання наполегливої праці і дещо легковажних вчинків. Я дуже ціную своїх викладачів і друзів… Нині почасти вступ до вишу здійснюється не для здобуття освіти, а для отримання папірця, себто диплома. Прикро, що певна частина студентства так сприймає цей шанс. Проте чимало молоді дотримується кардинально протилежних поглядів і погодиться з моєю думкою про важливість цих років.
– Для мене студентські роки дають змогу відкрити й проявити себе, знайти власну нішу в суспільстві. Звісно, доводилося чимало працювати, але водночас було багато безтурботних моментів, за що особливо вдячна моїй чудовій групі, з якою я вже майже шість років, – розповідає студентка Української медичної стоматологічної академії Антоніна Корогод. – Я вважаю, що сучасний студент – насамперед вільна у своєму виборі людина. Свій перший день студента, пам’ятаю, відзначала у 2010-му. Наша академія влаштовувала святкування в одному з ТРЦ. То був гарний вечір, який допоміг мені, тоді ще першокурсниці, познайомитися зі старшокурсниками і краще пізнати ровесників. Старші студенти з радістю ділилися досвідом, який у подальшому мені знадобився.
Полтавська студентська родина
У Палаці дозвілля “Листопад” відбувся щорічний обласний молодіжний захід “Наша єдина студентська родина”, організований управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації. Емо­ційними й запальними, народними й сучасними, яскравими номерами запам’яталося це дійство кожному присутньому в залі. Феєрія виступів студентів із п’яти міських вишів, запрошених артистів наповнила “Листопад” потужною енергетикою єднання.
Перед стартом концертної програми присутні могли переглянути виставки кожного ВНЗ “Молодь! Полтавщина! Україна!”, а після урочистого відкриття побувати на творчих презентаціях університетів і академій “Ми – студенти сьогодення!”, підтримати і привітати кращих спудеїв, які отримали нагороди за наукові, спортивні, творчі досягнення й активну громадську роботу. Учасників дійства привітали заступник голови обласної ради Володимир Микійчук, керівник апарату облдержадміністрації Микола Білокінь.
Тригодинне дійство об’єднало полтавських студентів у єдину родину, подарувало незабутні враження і нагадало молоді, що вона – могутня спільнота, яка живе, розвивається на благо людям і своїй країні, за нею – майбутнє, і саме їй під силу його змінити. Студентство вміє відпочивати, веселитися, але водночас завжди готове розпочати шлях до нових висот, бо має незламний дух.

Анна ВАСЕЦЬКА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зо­ря Пол­тав­щи­ни”