Шлях до Тараса

В дні перемог і в дні поразок,
Щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої земні.

Коли в душі моїй тривога,
Коли в душі пекельний щем,
Іду до нього, до живого,
У всесвіт віршів і поем.
Крізь вітер злий карбую кроки
І чую серцем кожну мить,
“Реве та стогне Дніпр широкий”,
Щоб розбудити всіх, хто спить.

Ой, червона ружа на чолі століть,
Ой, крута та круча, де Тарас стоїть,
Ой, крута та круча, де стоїть Тарас,
І крізь роки кличе, кличе, кличе нас!

Я не один іду до нього –
Ідуть до нього тисячі,
Наче грішники до Бога
Свої печалі несучи.

І доки в римах Заповіту
Вогонь поезії не згас –
Той рух до сонця не спинити,
Бо зветься сонце те – Тарас!

Іду крізь свята і крізь будні,
Крізь глум юрби і суєту.
Ні, не в минуле, а в майбутнє
До тебе я, Тарасе, йду.

Юрій РИБЧИНСЬКИЙ

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.