Як уже повідомлялося, Національна енергетична компанія “Укренерго” з 1 грудня запровадила графіки аварійних відключень. Економія торкнулася не лише промислових споживачів, а й усіх мешканців України. Головна причина поновлення практики 1990-х – дефіцит вугілля через бойові дії, який призвів до того, що на складах ТЕС немає достатньої кількості палива для виробництва електроенергії.

“У тому, що вся домашня  робота переноситься на ніч, ніякої економії я не бачу”
Так говорить про проблеми пересічних споживачів мешканка Селещини Машівського району Марина Зінюха.
Марина Олександрівна працює вчителем англійської мови місцевої школи. Чоловік також на роботі щодня з ранку до вечора. Донька Поліна – школярка, син Захар – вихованець дитячого садочка. Віднедавна життєвий графік родини змінився кардинально.
– Із початком енергетичних проблем ми вже пережили і темряву, і холод. Газовий котел з електричним насосом, – розповідає молода жінка, – відключається в нашому домі одразу після відключення електроенергії. Зазвичай це трапляється близько одинадцятої. Вмикають світло близько 15-ї години, але ж вдома нікого немає, тому котел увімкнути нікому. До вечора хата вихолоняє градусів до 13. Повертаюся з роботи – саме час натопити дім, приготувати вечерю. Але, скажімо, вчора о 16.20 світло знову відключилося до 19-ї години. Син повертається з дитсадка у холодну хату.
Крім того, щоб підготуватися до ведення уроків, мені щодня потрібно попрацювати за комп’ютером: вся необхідна інформація – в Інтернеті. Зазвичай роблю це близько 18-ї. Зараз доводиться сідати до роботи пізнього вечора, якраз тоді, коли діти хочуть спати, синові пора почитати книжку. Тоді ж вмикається пральна машина. Про багатостраждальний холодильник і говорити не варто.
Ніякої економії у таких відключеннях я не бачу: витрати електроенергії ті ж самі, тільки в інший час. При цьому в Селещині “під роздачу” потрапили лише дві вулиці – Чапаєва і Котовського. Напевне тому, що саме на них розташовані молокозавод, комбікормовий завод, автозаправка. Ми просто виявилися “прив’язаними” до промислових об’єктів, тому, напевне, й потерпаємо.
“На фермах користуємося генераторами, але обходиться це дорогувато…”
Петро Хоменко, директор ВП імені Шевченка товариства “Агрофірма Довженка”, що у Лютеньці Гадяцького району, про виживання в умовах енергетичної кризи розповідає так:
– Зараз стало трішечки легше. Не тому, що відключати перестали, ні, ми просто пристосувалися, змирились. Наприклад, зараз світло є, а вчора на цей час (о 9-й ранку. – Авт.) вже було відключене. Вранці припиняється подача електроенергії або з 9.00 до 11.00, або з 11.30 до 13.30. А увечері знову – з 17-ї до 19-ї. Я попервах сварився, страшне діло, особливо коли ця біда співпадала з доїнням на фермі. Але ж нічого не зробиш, і навіть шкідництвом це не назвеш: така в державі ситуація. Дошкуляє, що ніхто не може наперед сказати, коли саме ждати відключення. На двох фермах використовуємо генератори, але ж їх підготувати треба. У темряві та по холоду це клопіт чималий: щоб генератор запрацював, гарячою водою треба проливати, аж поки він нагріється. Крім того, коли відключення співпадає з доїнням, це додаткові 80–100 літрів пального.
Люди також мають додатковий клопіт – сидять біля опалювальних котлів, топлять. А раніше можна було і по три дні до котла не заглядати.
До речі, селяни до кризи помаленьку готувалися, хоч відключень світла й не чекали. У нас багато господарів паралельно до газових попідключали ще й котли під тверде паливо – так значно економніше. За день дровами хату натопив, увечері газ “на фітільок” поставив і до ранку можна жити хоч при 20-градусному морозі. А вранці знову – дровами. Одне погано: звикли до благородного тепла, гарні ремонти поробили, красиві гардини повішали. А тепер сажа в хаті осідає. Надовго, як планувалося, тих ремонтів не вистачить.
А ще без світла не працюють багато стаціонарних телефонів, факс. Та ми вже звикли мобільними користуватися, тому це – майже не проблема.
Звичайно, додаткові витрати і клопоти від аварійних відключень є, але, попри все, гній вичищаємо, корів доїмо, молоко охолоджуємо. Треба пережити. Думаю, зрештою все налагодиться.
Коментує фахівець
Із начальником центральної диспетчерської служби ПАТ “ПОЛТАВАОБЛЕНЕГРО” Григорієм ГЛУЩЕНКОМ спілкуємося на диспетчерському пункті, де троє чергових диспетчерів контролюють ситуацію в електромережах області.
– Григорію Вікторовичу, поясніть, що відбувається?
– Графіки аварійних відключень востаннє масово застосовувалися наприкінці 1990-х – років 15 тому. Хоча розробляються, погоджуються і затверджуються у відповідних інстанціях вони щорічно. На жаль, настали часи, коли ми знову змушені цими графіками користуватися – в Україні криза з вугіллям для теплових електростанцій, загроза спрацювання гідроресурсів, недостатньо потужностей на АЕС (частина блоків перебуває на ремонті). З 1 грудня згідно з розпорядженням Міністерства енергетики та вугільної промисловості ці графіки застосовуються по команді диспетчера Північної енергосистеми у разі виникнення гострого дефіциту балансу потужності в системі (навіть у вихідні дні, як сталося минулої суботи). Застосування цих графіків необхідне, особливо у період ранкових та вечірніх максимумів навантажень, для збереження стійкості енергосистеми. Інакше можливі дуже погані наслідки, усунути які буде надзвичайно важко.
“ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО” не має ніяких заборгованостей перед ДП “Енергоринок”: ми завжди вчасно оплачуємо закуплену енергію перед тим, як передати її споживачам. Нам самим у першу чергу невигідно застосовувати ці графіки: через недопоставку свого товару ми втрачаємо гроші.
– Якщо існує графік, чому споживачів не попереджають завчасно про відключення?
– Тому що графік аварійних відключень (ключове слово – аварійних!) – це не календарний план з розбивкою по датах і часу. Це перелік ліній електропередач, які підлягають відключенню по команді диспетчера енергосистеми. Графік складається з 10 черг, кожна з яких має свою потужність. Перші 5 черг – це промислові споживачі міст Полтави та Кременчука. Щоб не страждало населення, підприємства потрапляють під дію графіка першими. Якщо зняття цієї потужності виявляється замало, тоді ми змушені застосовувати його і до побутових споживачів. Об’єкти життєзабезпечення – котельні, лікарні, дошкільні та шкільні заклади – знаходяться у самому кінці графіка аварійних відключень. Але якщо система опиняється в небезпеці, він застосовується у повному обсязі. Так, 8 грудня по області були застосовані всі 10 черг цього графіка. Тому попереджати про відключення заздалегідь немає ніякої можливості.
Користуючись нагодою, прошу всіх споживачів області – як промислових, так і побутових – поставитися з розумінням до ситуації і по можливості обмежити використання електроенергії. Кожен громадянин на робочому місці чи вдома може внести свою часточку в налагодження роботи енергосистеми, якщо вимкне зайву лампочку або побутовий прилад.
– Скільки триватимуть такі вимушені заходи?
– Не можу сказати напевне – місяць, два чи три. До речі, ці графіки не можна оприлюднити ще й тому, що ми до останньої миті не знаємо, коли їх буде застосовано. Керує процесом диспетчер Північної енергосистеми, він бачить по засобах телеметрії навантаження, яке несе “ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО”. Над ним є диспетчер Укренерго, який оцінює ситуацію в цілому і керується тим, який баланс потужності в системі. Скажімо, сьогодні (9 грудня. – Авт.) о 9.17 надійшла команда обмежити споживання по області на 72 мегавати. Напередодні графік було застосовано після 10-ї. Минулого тижня – щодня в різний час: о 7.40, о 8.15, о 9.20. І тривають ці відключення аж до 22–23-ї години, коли починається природний спад навантаження: закінчують роботу всі підприємства, люди лягають спати.
– Як пересічні громадяни можуть допомогти побороти кризу?
– Нарешті почати економити. І справа вже не у розмірі абонплати, а в безпеці державної енергосистеми. Ми проводимо роботу серед усіх категорій споживачів, у першу чергу серед промислових – потужних, енергоємних – щодо зменшення ними споживання мінімум на 15 відсотків. Таким є розпорядження міністра енергетики та вугільної промисловості України. Днями про це йшлося на засіданні в облдержадміністрації. Звичайно, підприємства з безперервним виробничим циклом не завжди здатні виконати ці обмеження, але намагаються. Тільки так зможемо нарешті відійти від графіків аварійних відключень у ситуації, коли виробленої електроенергії для потреб країни не вистачає.
– Що насамкінець хотіли б сказати споживачам?
– Хочу звернутися до промисловців. Крім графіка аварійних відключень, у нас також введені графіки обмеження потужності та електроенергії, які слід виконувати у доведених кожному підприємству величинах. І від того, як підприємства виконуватимуть ці обмеження, буде залежати, чи прозвучить команда застосувати графік аварійних відключень, чи не прозвучить, страждатиме населення чи ні. Адже, якщо цей запобіжний захід виявляється неефективним, існує ще й спеціальний графік аварійних відключень. Його наслідки значно складніші: не більш як за 3 хвилини відключаються одразу цілі райони. У вівторок, 2 грудня, сталося саме так, і по команді диспетчера Північної енергосистеми без світла залишилися частково Полтавський, а також Машівський, Карлівський, Глобинський та інші райони області. Щоб цього уникати надалі, варто нарешті почати економити всім разом.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”