“…І зорі дарують тобі свою ніжність”

Полеглий на Донбасі полтавський художник із польським
корінням Валерій Боняківський житиме в своїх картинах

Поляки, які мешкають на Полтавщині, мають своє творче об’єднання “Живопис”. Воно тісно пов’язане зі спілкою шанувальників польської культури “Полонія”. Дню Незалежності Республіки Польщі щороку присвячується колективна виставка картин митців із польським корінням, яка експонується в салоні Національної спілки художників України по вулиці Жовтневій у Полтаві й триває, як правило, не менше місяця. Виставляється багато цікавих робіт у дещо незвичному для українців із центральних регіонів, зокрема полтавців, стилі, від чого інтерес до експозиції тільки зростає.
Цього року урочисту подію дещо затьмарило те, що роботи художника Валерія Боняківського, котрий родом з Волині й мав польське коріння, представлялися в окремій частині зали вже без нього. 44-річний Валерій Боняківський, який свого часу закінчив авіаційне училище, в травні вступив у добровольчий загін “Правого сектора”, щоб захищати Україну. 16 жовтня загинув біля Донецького аеропорту… Мати втратила сина, три доньки – батька, онук – діда, товариші – надійного друга, талановитого художника, який так і не встиг розкрити свій творчий потенціал.
Керівник об’єднання “Живопис” Віктор Бондар знав Валерія Боняківського з 1999 року. Він говорить, що, як художник, Валерій мав великі перспективи, хоча малював час від часу – коли, як кажуть, “Бог на душу поклав”, тобто коли приходило натхнення. Друзі з “Полонії” зазначають, що головними рисами характеру Валерія були щедрість і надійність. Дуже справедливий, він ніколи нікому не заздрив, говорив відверто все, що думав… Ті, хто був з ним у зоні АТО, кажуть, що Валерій ніколи не кидав у біді товаришів, які потребували допомоги. Він одним із перших на Полтавщині нагороджений за бойову звитягу орденом Богдана Хмельницького.
Віктор Бондар зазначив, що традиція “Полонії” продовжуватиметься, щороку на виставці друзі представлятимуть картини Валерія Боняківського, який залишиться жити і в пам’яті вдячних земляків, і у власних художніх творах.

Наталія ЖОВНІР
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.