Освітнє середовище: чи безпечне воно?

– Лесю Володимирівно, розпочався новий навчальний рік. У Кременчуці понад 18 тисяч дітей знову сіли за парти. Що, на Вашу думку, є найголовнішим, щоб вони гарно вчилися?

– На моє переконання, насамперед – психологічне здоров’я, адже безпечне освітнє середовище – це, перш за все, здорові учні та вчителі. На жаль, у цьому контексті ще існує багато проблем. Зокрема, як показало дослідження, проведене психологічною службою освіти Кременчука, в учнівському середовищі трапляються прояви насильства, зокрема бійки в класах та поза школою, відбирання особистих речей і вимагання грошей у інших учнів. Як допомогти дітям почуватися в школі безпечно та комфортно, як не стати жертвою чиєїсь жорстокості, цинізму чи свавілля? Це перша з проблем, що потребує негайного розв’язання, для усіх причетних до навчально-виховного процесу. Якщо дитина буде спроможна протистояти подібним негативним явищам, їй нічого не загрожує.

– Але ж останнім часом значно збільшилася кількість самогубств серед підлітків та молоді, що навчається?

– Це, на жаль, справді так. Зокрема на Полтавщині лише минулого року дев’ять підлітків покінчили життя самогубством. Що це – легковажне ставлення до власного життя? Ні, це, мабуть, протест, втеча від страждань і заклик про допомогу. На думку психологів, у 9-ти випадках із 10-ти юнацьких спроб самогубства це не бажання покінчити життя, а крик про допомогу. В надзвичайно бурхливий і відповідальний період свого життя підліток залишається наодинці зі своїми проблемами, які здаються йому нездоланними через брак життєвого досвіду. Разом із тим більшість суїцидальних спроб можна було б відвернути, якби вчасно помітили, зрозуміли, підтримали.

– То хто ж у першу чергу потребує уваги психологів і вчителів?

– Особливої уваги працівників психологічної служби потребують діти, які опинилися в складній життєвій ситуації, так звані “діти групи ризику”. Сьогодні ця категорія складає значну кількість осіб, адже наслідками проблем соціальної дезадаптації є такі негативні явища, як неуспішність і неефективність навчальної діяльності, вади у духовному, психічному, інтелектуальному й особистісному розвиткові та поведінці.

Усі ці учні також потребують особливої уваги перш за все з боку класного керівника. Адже саме цей педагог відповідно до своїх посадових обов’язків має вивчати індивідуальні особливості учнів, створювати сприятливий мікроклімат для кожного в класі, вчасно розпізнати, виявити зміни в емоціях і поведінці дітей, які перебувають у психотравмуючій ситуації. Суїцид – складне явище, але розуміння і реагування на суїцидальну поведінку в конкретного підлітка не вимагає від дорослих глибоких знань у галузі психології або медицини. За даними соціальної паспортизації навчальних закладів Кременчука, 6 відсотків учнів перебувають у складних життєвих обставинах, соціальне середовище 24 відсотків дітей є несприятливим для їхнього особистісного розвитку, 7 відсотків відзначаються поведінкою з відхиленнями від норми.

– Таке навантаження на вчителів не зашкодить їхньому здоров’ю?

– Вимоги до сучасного педагога справді значні, й це не може не впливати на його самопочуття та психологічне здоров’я. За даними нашого дослідження, проведеного у квітні 2011 року, показники “емоційного вигорання” вчителів досить невтішні. Майже кожний третій із нас занадто виснажений, кожний другий потребує емоційного розвантаження. Частина педагогів незадоволені своїми професійними досягненнями, сприймають роботу як таку, що постійно ускладнюється та стає менш результативною.

Таким чином, назріла необхідність розробки стратегії діяльності освітніх закладів та психологічної служби міста з попередження та подолання професійного “вигорання” педагогів, формування безпечного освітнього середовища в навчальних закладах. Над цими питаннями і буде працювати Кременчуцьке міське управління освіти та науково-методичний центр протягом наступного навчального року. Основною ж проблемою сьогодення є забезпечення якості та доступності психологічних і соціальних послуг для усіх учасників навчально-виховного процесу, оскільки психологічна грамотність учнів та їхніх батьків є надзвичайно низькою.

– Поточного року психологічній службі освіти Кременчука виповнилося 20 років. Які з досягнень Ви вважаєте найвагомішими?

– Це був непростий і суперечливий шлях – від повного нерозуміння і безпорадності до чіткої організаційної структури, правового і методичного забезпечення. За цей час психолог став невід’ємною частиною шкільного організму. Без його участі нині неможливо уявити засідання педагогічної ради, шкільних і міських семінарів, конференцій, “круглих столів” тощо.

Сьогодні в освітніх закладах міста працюють 85 фахівців. Усі школи і переважна більшість дитсадків забезпечені практичними психологами, у 17 школах працюють також соціальні педагоги. При міському науково-методичному центрі діє центр психологічної служби, який координує роботу практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів.

Своєрідним підсумком нашої 20-річної роботи став минулий навчальний рік. Уперше було проведено міський конкурс “Практичний психолог року”, відбувся міський огляд-конкурс психологічних кабінетів. Переможцем конкурсу фахової майстерності стала Оксана Давидова, практичний психолог ліцею № 30, лауреатами – практичні психологи ДНЗ №№ 55, 63, ЗОШ №№ 1, 12, 19, гімназії № 6. Уперше в історії української освіти було проведено Всеукраїнську олімпіаду з педагогіки та психології. Можливо, через кілька років ця олімпіада стане звичайним явищем, але в історії назавжди залишаться імена її перших переможців та призерів. Надзвичайно приємними для кременчуцьких учнів і їхніх педагогів стали результати першої обласної олімпіади з психології та педагогіки, де перемогу здобула учениця ліцею №11 Ангеліна Кацаєва.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.