22 січня 1918 року Українська Центральна Рада в Києві ухвалила ІV Універсал, в якому проголосила Українську Народну Республіку “самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу”, 22 січня 1919 року Директорія, продовжуючи державницькі традиції своїх попередників, ухвалила Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Відтак цій даті судилося вже у […]

І почався безлад, який уже триває, мабуть, з півроку, та й кінця-краю йому не видно. А страждають перш за все споживачі, у даному випадку – передплатники, які зі своїх мізерних пенсій чи зарплат викроїли кошти для передплати газети, а тепер змушені за свої ж гроші отримувати запізнілу чи застарілу інформацію або й зовсім її не […]

“Офіційне” японське ім'я чемпіона – Кокі Ная. Він народився на півдні Сахаліну в місті Сікука (сьогодні – Поронайськ Сахалінської області Росії). Його батько, Маркіян Боришко, завжди називав сина Іваном. Мати хлопця, Кійо Ная, походила з префектури Хоккайдо. Через сварку із батьками виїхала на Сахалін, де працювала у ткацькій крамниці. Там Кійо познайомилась із Маркіяном Боришком […]

Батько з дитинства мріяв здобути освіту і стати гарним спеціалістом, допомагати батькам. Закінчивши семирічку, поїхав до Полтави вчитися у технікумі і навчався відмінно. Вступив до комсомолу, з яким були пов’язані воєнні і повоєнні роки. Батько був неконфліктний, усі питання вирішував справедливо, його любили товариші. Завжди говорили, що треба йти до Швеця, він допоможе. Його улюблене […]

29 січня. Петра (Вериги). У народі казали: “На Петра Вериги зима поставить або проломить криги”. А ще – таке: “З Петра Вериги чекай відлиги”. Якщо напередодні ніч місячна і на небі видно зорі, то літо буде врожайним, а рік – щасливим. Похмура ніч – то й рік такий буде: тяжкий і неврожайний. Мороз цього дня […]

Великою мірою завдячуючи саме Богдану Івановичу Ханенку та його дружині Варварі Николівні, дочці відомого цукропромисловця й мецената Николи Артемійовича Терещенка, в 1904 році було відкрито (офіційно) Київський художньо-промисловий і науковий музей (нині – Національний художній музей України). У 1919 році за декретом радянської влади на основі зібрання Богдана Ханенка, до якого входили твори західноєвропейського й […]

Урочисту стрічку перед входом у музей того дня перерізали Дмитро Яворський і прославлені ветерани полтавського футболу Володимир Попіневський та Іван Шарій. На відкритті побували й нинішні футболісти полтавської “Ворскли”, які повернулися з першого тренувального збору в Туреччині.

У 2012 році вийшла книга "Ми ще повернемось" (Київ–Вінниця, Історичний клуб "Холодний Яр", серія "Отамани ХХ століття") зі спогадами про Ю.Горліса-Горського, а також з його повістями, поезіями, листуваннями. У книзі йдеться про те, що "доля цієї людини була настільки бурхлива, закручено-звивиста, жорстока і милосердна, що найрізноманітніші чутки про Юрія кружляли ще півстоліття після його таємничої […]

До речі, перша виставка Віктора Трохимця-Милютіна у Полтаві відбулася далекого 1954 року. Народився він у Липецьку, в Росії, ріс у Черкасах, а вже 1937 року мама привезла хлопчика в Полтаву. І Віктор Олександрович вважає себе полтавцем, дуже любить свій рідний край – Полтавщину – й загалом Україну, знає історію, цікавиться сьогоденням, про що свідчать і […]