Телемедицина: Гадяцький район зміг – зможе і вся область

А ВДАЛОСЯ в Гадяцькому районі цьогоріч чимало: медична галузь уже об’єднана в єдину мережу (сільські амбулаторії, ЦРЛ, денний стаціонар), працює електронна черга (записатися на прийом можна з урахуванням розкладу руху приміського транспорту), видаються електронні рецепти. Є всі сподівання, що через рік паперові носії в системі охорони здоров’я району відійдуть в минуле.

 

“Електронні” пацієнти в Сарах

ЗАМІСТЬ колишньої дільничної лікарні у селі Сари амбулаторія працює з 2011 року. Прийом ведуть 2 сімейних лікарі й 5 сестер ЗПСМ. Обслуговує амбулаторія 2687 мешканців, у тім числі 61 підлітка і 17 немовлят. Система “Електронний пацієнт” запроваджена у тестовому режимі з 1 січня цього року. Люди до новацій поставилися без нарікань. Серед останніх придбань головний лікар закладу Василь Ростовський перелічує гематологічний та сечовий аналізатори, електронний індикатор вимірювання внутріочного тиску, холестерометр, глюкометр, дифібрилятори, два прилади для добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Працює система “Телекард”: кардіограму в пацієнта можна зняти на вулиці й передати в Полтаву з мобільного телефона.

Щось придбавалося коштом місцевої громади, інше – коштами Європейського банку реконструкції і розвитку. Але головною родзинкою змін стало навіть не обладнання.

– Кожен наш пацієнт, – розповів Василь Ростовський, – має пластикову карточку – ідентифікатор. Вона схожа на банківську. Сканер у кабінеті лікаря зчитує з неї ідентифікаційний код і відкриває доступ до всієї наявної інформації про попередні обстеження (аналізи, онкоогляди, флюорографію), діагнози, призначення. Якщо мешканець Сар звернеться до районної поліклініки, тамтешній фахівець теж зможе в такий спосіб ознайомитися з електронною карткою і внести до неї свою інформацію за результатом прийому. Це значно спро-щує роботу, оскільки програма допомагає навіть у визначенні діагнозу.

Інша перевага – можливість дистанційного запису до фахівця третинного рівня. Наші люди більше не стоять під кабінетами ЦРЛ у Гадячі. В талончику (зразка МОЗ) чітко вказано день, час прийому, номер кабінету лікаря вторинної ланки. Людина обирає зручний час.

Але на перехідний період продовжують функціонувати й звичні амбулаторні карти пацієнтів, куди медсестра вклеює роздрукований результат прийому. Там, де ідентифікатор ще не спрацює, наприклад, в кабінеті обласного фахівця, надаються носії паперові.

Лікар ЗПСМ Ганна Ростовська презентувала програму, в якій працюють лікар та медсестра, а також сам процес: як проводиться прийом, заносяться результати огляду в систему, друкуються рецепти, направлення, як на зручний час записати людину до вузького фахівця в Гадячі. Всі можливості, надані Світовим банком, у амбулаторії реалізуються: два робочих місця для лікарів та реєстратура – комп’ютеризовані, згідно зі стандартами під час прийому проводяться всі обстеження, вираховується індекс маси тіла, ризик смертності від сер- цево-судинних хвороб, коригується спосіб життя.

– З квітня цього року за програмою “Доступні ліки України” в амбулаторії вже виписано 901 рецепт, – розповіла лікар. – Препарати вітчизняного виробництва за такими рецептами можуть бути зовсім безкоштовні або з певною доплатою. Рецепт виписуємо за торговою назвою, а вже провізор у аптеці пропонує препарати на вибір. Хто може собі дозволити, купує з доплатою, вважаючи дорожчий кращим. Хто не може – придбаває найдешевший (можна й безкоштовно). Бо людям із цукровим діабетом, астмою, гіпертонією ліки потрібні постій- но. Для пенсіонера чи інваліда повна їх вартість буває недосяжною.

Без швидкісного Інтернету реформи неможливі

ТЕ, ЩО увесь район покритий мережею швидкісного Інтернету, дозволило об’єднати у спільну мережу всі лікувальні заклади. Про це та багато іншого говорили під час розширеного виїзного засідання колегії ОДА в Гадячі. Чекали тут на багатьох столичних посадовців, але долучився до зібрання лише народний депутат України Андрій Река.

Учасники колегії були свідками, як пацієнтка із Сар побувала на прийомі у лікаря-кардіолога Гадяцької ЦРЛ, як дані опитування та обстежень заносяться в електронну базу. Діагноз сімейного лікаря співпав із діагнозом вузького спеціаліста. Також учасники колегії оглянули роботу цифрового рентгенапарата та цифрового флюорографа.

За словами директора департаменту охорони здоров’я ОДА Віктора Лисака, з наступного року починається перехід системи охорони здоров’я на інші фінансові відносини. До так званого “червоного” реєстру (загального переліку пацієнтів) занесено 99,8 відсотка мешканців області. До “зеленого” реєстру (тих, хто вже обрав свого сімейного лікаря) всі ці люди мають перейти поступово, у міру укладання декларацій із лікарями. Від кількості пацієнтів згодом і залежатиме зарплата лікаря. Але без комп’ютеризації робочих місць лікарів неможливі ні ведення документації, ні розрахунки з Національною службою здоров’я.

Якщо на кінець минулого року до Інтернету було підключено лише 10 відсотків Центрів ПСМД, то наразі – 74,5 відсотка.

Чи всім доступні “Доступні ліки”

ПОНАД 200 тисяч пацієнтів уже скористалися, за словами Віктора Лисака, програмою “Доступні ліки”. Але виконується ця програма на теренах області по-різному. Так, останнім у рейтингу з показником 42 відсотки опинився Чутівський район. На запитання голови облдержадміністрації Валерія Головка, чому пацієнти району не можуть отримувати все, що гарантовано урядовою програмою, відповідь була несподіваною: рецепти виписуються, але такі ліки завозяться лише двічі на тиждень, із 199 пропонованих програмою у наявності є 30–40 препаратів. Валерій Головко назвав ситуацію недопустимою. Зобов’язав звітувати про наявність ліків у розрізі районів щопонеділка.

Для розбудови єдиної електронної системи охорони здоров’я області, яка потім віллється в загальнодержавну, необхідні повсюдний швидкісний Інтернет, комп’ютеризація робочих місць лікарів та формування “зеленого” списку пацієнтів.

Голова Гадяцької РДА Олексій Матюшенко розповів про те, як впроваджувалася система “Електронний пацієнт”, налагоджувалася співпраця з провайдером, виробником програм- ного продукту, яким коштом. У медичних закладах району не залишилося жодного дерев’яного вікна, усі – енергозберігаючі. Оновлюються неврологічне, терапевтичне та прий-мальне відділення ЦРЛ.

Йшлося також про поновлення парку екстреної допомоги, обґрунтованість госпіталізації, реформу вторинної медичної допомоги.

Навіщо реєструвати пацієнтів?

У РОБОТІ зібрання взяли участь заступник директора державного закладу “Центр медичної статистики МОЗ України” Сергій Дяченко, проректор з наукової роботи УМСА Ігор Кайдашев. Наголошувалося, що суть новітніх технологій полягає у тому, що інформаційні технології, електронні реєстри дозволять визначити фактичне навантаження закладів, спеціалістів, прогнозувати потребу в лікарях. І якщо до електронної звітності поставитися легковажно, під загрозою опиниться фінансування. Чи виживе лікарня, чи потрібна оптимізація, можна вирахувати вже сьогодні.

Валерій Головко закликав посадовців, депутатів, формуючи бюджети усіх рівнів на наступний рік, врахувати потреби на реалізацію медичної реформи.

Ольга ЩЕГЛОВА

“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.