Ваточник сирійський: небезпечний бур’ян чи цінний медонос?

Все частіше обабіч доріг у сільській місцевості можна побачити високу могутню рослину, яку вінчають крупні мітелки дрібних квітів. Ті, кого приваблює його незвична краса, не знають, що ваточник сирійський – рослина, завезена на Полтавщину з господарською метою. Нині в місцевій періодиці й Інтернеті можна зустріти об’яви про продаж кореневищ цієї медоносної культури. Колись так само популяризували й амброзію полинолисту, а тепер не можемо дати ради цьому злісному бур’яну. Тож чи справді ваточник сирійський – настільки перспективна культура, як про неї говорять?
Належить ваточник сирійський до родини ластівневих роду ваточників, що об’єднує близько 100 багаторічних трав і кущів, поширених у Північній і Південній Америці. До Сирії ця рослина ніякого відношення не має – видова назва “сирійський” залишилася через помилку в систематиці.
На місці пошкодження листяної пластини або надлому стебла ваточника з`являється схожий на молоко сік, що містить невелику кількість природного каучуку. Саме ця властивість стала причиною завезення в Устимівку на дослідну станцію кількох рослин цієї культури – аби відпрацювати технологію отримання природного каучуку з господарською метою. Але вчені, провівши низку дослідів, переконалися у низькій її ефективності, високій вартості й трудомісткості. Тож від ідеї налагодження каучукового виробництва довелося відмовитися. З експериментальної ділянки, що знаходилася в Устимівці Глобинського району, здичавілий ваточник сирійський розпочав свою неконтрольовану міграцію територією України. Зокрема в нас на Полтавщині він набуває все більшого поширення, й уже зараз практично немає господарств різних форм власності, на полях яких він би не зустрічався.
Найбільша небезпека ваточника в тому, що він фактично не піддається ні хімічному, ні механічному знищенню, швидко розмножується і становить серйозну загрозу нашим полям і городам.
Агрономи помітили, що ваточник сирійський з`являється на полях, як правило, приблизно в травні, коли вже висіяні всі сільськогосподарські культури. Незалежно від того, чи вистачає в грунті вологи, бур`ян виростає заввишки до 2,5 м. Стебла у цієї багаторічної рослини прямостоячі, товсті, деінде опушені короткими кучерявими волосками. На зрізі виділяється густий молочний сік із неприємним запахом. Листки з короткими черешками вирізняються довгасто-еліптичною формою, що нагадує фікусове, 13–20 см завдовжки, 7–9,5 см завширшки, із загостреним кінцем, товстою середньою жилкою. Знизу – білуваті від густого повстяного опушення, зверху – вкриті розсіяними волосками. Суцвіття-зонтики багатоквіткові, розташовані на квітконосах довжиною 4–8 см. Квіти великі, до 1 см в діаметрі, світло-рожеві, рожевувато-бузкові, вирізняються сильним нектарним запахом.
Ваточник сирійський цвіте саме зараз, тобто в липні, впродовж 30–35 днів. Плід його – багатонасінна листянка із загостреним кінчиком та довгою плодоніжкою. На одній рослині може бути до 20 насінних коробочок, у кожній із яких достигає 60–250 насінин. Плодоносить ваточник у вересні. Зернятка можуть дозрівати після настання перших приморозків, зберігаючи при цьому схожість.
Коренева система у ваточника стрижнева. Від вертикальної частини кореня на глибині до 15–25 см відходять два-три яруси горизонтальних корінців, з яких упродовж вегетації відростають нові пагони. Особливо активно цей процес відбувається при пошкодженні кореневої системи.
Розмножується рослина насінням та кореневою порослю, кореневищами та їх відростками. Ваточник вирізняється надзвичайною агресивністю – у місцях масового поширення може легко витісняти інші види рослин. Дуже отруйний для тварин. Вважається якісним медоносом, позаяк приваблює велику кількість бджіл. Проте мед із цієї рослини отруйний.
Я займаюся бджільництвом не один десяток років і був не те що здивований, а просто шокований, знайшовши в одному з номерів “Бджоляр” серед об’яв про продаж бджоломаток, вуликів, бджолярського інвентарю пропозицію одного “пана” про продаж корінців ваточника сирійського за символічну плату. Та такі оголошення, на жаль, непоодинокі – корінці ваточника пропонують один одному і квіткарі, вважаючи його новою перспективною декоративною рослиною. Навіть на клумбах біля деяких установ зустрічав ваточник. Та, на мою думку, перш ніж пропонувати якусь рослину як медонос чи квітку, слід ретельно вивчити, що вона собою являє й чи не є шкідливою.
На жаль, жертвами незнання стають і мої колеги-пасічники. Так, під час Всеукраїнської конференції з бджільництва, що проходила в лютому цього року в Полтаві й делегатом якої я був від Хорольської районної спілки пасічників, одна із виступаючих, до речі, кандидат біологічних наук (прізвища не називатиму), серед перспективних медоносів теж згадала ваточник сирійський, і пасічники “проковтнули” цю нефахову інформацію…
Тож я ще раз хочу наголосити: ваточник – надзвичайно небезпечна рослина, яка доволі швидко поширюється за допомогою вітру, що несе опушені зернини так само, як і насіння кульбаби. До того ж при скошуванні вже через 5–6 днів ваточник здатен повторно давати поросль, причому на місці одного стебла цього разу з`являється до шести штук. Швидкість вегетативного розселення бур’яну від його початкового місцезнаходження складає 1,5–2 м щорічно.
Зупинити подальше розповсюдження ваточника сирійського – завдання не лише служби захисту рослин та карантину, а й усіх аграріїв і свідомих громадян, яких турбує екологічний стан навколишнього середовища. Якщо своєчасно застосовувати розроблені способи боротьби з бур’яном, то можна принаймні контролювати його популяцію на тій чи іншій території. Знищувати ваточник можна такими гербіцидами за представленими схемами: Раундап, в.р. (сіль гліфосату)– 6 л/га; Банвел 480 в. р.к.(дікамба) – 0,8 л/га; Банвел + Раундап – 0,8 л + 6 л/га.
Найвищу ефективність забезпечує третій із запропонованих вище варіантів. Однак слід підкреслити, що жодна з бакових композицій не забезпечує повне відмирання ваточника, зокрема підземної частини. Навесні наступного року ваточник сирійський активно продовжує рости, розвиваючись із кореневища, і до кінця травня висота рослин становить більше 40 см. Тож слід постійно стежити за його розвитком, контролюючи ріст за допомогою гербіцидів.

Василь БАГНО
Провідний спеціаліст відділу управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.