Епохальний документ нашої незалежності

26  років тому, 16 липня 1990 року, Верховна  Рада Української РСР прийняла знаменний, історичного значення документ – Декларацію про державний суверенітет України. Він став предтечею ухваленого роком пізніше Акта проголошення незалежності України. Із 385 депутатів, присутніх на засіданні парламенту, за Декларацію проголосували 355, проти – чотири, не взяли участі у голосуванні – 26 (однак 18 із них звернулися до секретаріату з проханням приєднати їхні голоси до голосів “за”).
Декларація приймалася в період розпаду СРСР. 11 березня 1990 року Литва вже проголосила свою незалежність від СРСР, Латвія і Естонія активно готувалися до прийняття відповідних рішень.
Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Так, єдиним джерелом влади Декларація проголосила народ України, який було визначено як усіх громадян республіки. Проте Основний закон стверджував, що нашу територію заселяли… громадяни СРСР.
Декларація проголошувала економічну самостійність України, визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації. У військовому плані Україна проголошувала намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою. Ішлося в документі також про право України безпосередньо реалізовувати відносини з іншими державами.
Нерішучість більшості народних депутатів призвела до того, що Декларації не було надано статусу Конституційного акта. Не перетворити важливий документ на набір добрих побажань вдалося лише завдяки тому, що більшість парламентарів погодилася внести до Конституції УРСР статтю, яка проголошувала верховенство законів Української РСР над союзними законами.
27 липня 1990 року Сенат Республіки Польща прийняв ухвалу з приводу проголошення Україною державного суверенітету. В цьому документі є дуже актуальні й на сьогодні рядки: “Поляки, які свободу і незалежність Вітчизни вважають своїми основними цінностями, цілком розуміють той переломний момент в історії України – сусіда, з яким бажають жити як рівні й близькі собі народи, а також розвивати співпрацю в усьому…”

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.