Святитель Іларіон

Пам’ять єпископа Полтавського і Переяславського Іларіона віряни вшановують 12 травня. Рік тому саме цього дня у Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі відбулася Божественна літургія з чином прославлення святителя у лиці місцевошанованих святих. Полтавською єпархією єпископ керував у 1887 – 1904 роках.
Іван Євфимович Юшенов (світське ім’я ієрарха) був родом зі Смоленської губернії. З українською землею поріднився в 1878 році. На той час він уже мав за плечима п’ятдесят два роки, значний досвід духовного служіння та чотири болісних особистих втрати – дружина і всі троє дітей Юшенова померли.
Саме після смерті останнього свого сина, випускника морського корпусу, флотського офіцера, архімандрит Іларіон, настоятель Смоленського Троїцького монастиря (з 1873-го) та благочинний ще кількох обителей, вирушив на прощу до Києва, де познайомився з Київським митрополитом Філофеєм (Успенським). Прийнявши його пропозицію, перейшов на службу до Київської єпархії і був призначений намісником Києво-Печерської Успенської лаври.
На цій посаді активно зайнявся благоустроєм лаври: влаштував іконописну школу, відновив згорілу друкарню, відремонтував дзвіницю і Велику церкву. Успіхи архімандрита Іларіона привернули увагу церковного начальства, і йому почали пропонувати єпископські кафедри. У 1884 році він був призначений єпископом Прилуцьким, вікарієм Полтавської єпархії, з перебуванням у Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі. А через кілька років став керуючим Полтавською єпархією, єпископом Полтавським і Переяславським.
Із великим натхненням владика опікувався розбудовою Хрестовоздвиженської обителі: оновив храми, збудував муровану теплу церкву (трапезну), влаштував дім для мандрівників. Під особливою опікою єпископа були церковнопарафіяльні школи єпархії. За його ініціативою в Полтаві відкрили Сестринське братство “Троєручиця” при Сампсонівській церкві (1897 рік), відділення піклування про сліпих зі школою для сліпих дівчаток (1894 рік), відділення Православного Палестинського товариства (1899 рік), Свято-Макаріївське єпархіальне братство (1900 рік), притулок для вдів і сиріт священнослужителів, касу взаємодопомоги для єпархіального духовенства.
Серед добрих справ подвижника – також оновлення Свято-Успенського кафедрального собору (нині собор УПЦ КП), Сампсонівського храму на полі Полтавської битви. 18 січня (31 січня за н. ст.) 1904 року невтомний трудівник відійшов у небесні обителі.
Рішення про канонізацію єпископа Полтавського і Переяславського Іларіона було ухвалене Священним Синодом УПЦ 16 вересня 2014 року. Його святі останки Синод постановив вважати святими мощами, а день прославлення – днем пам’яті.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.