Загублений світ… у центрі Європи

ГРУЗІЯ залишається однією з небагатьох країн світу, де відпочинок є доступним для українців попри шалене зростання курсу долара. Туристів сюди вабить чудове поєднання Кавказьких гір та Чорного моря. Недорогою подорож роблять наявність рейсів низькобюджетних авіаліній та кліматичні умови, які дозволяють проживати в наметі, зекономивши на винайманні житла. Загалом відносно невисокий рівень життя тутешнього населення впливає і на доступність для нас цін на продукти харчування. Серед переваг – безвізовий режим для громадян України. Не останню роль відіграє і неабияка гостинність грузинів, а також особливе, без перебільшення братнє ставлення до українців.
Авіаційні та залізничні квитки.
Переліт
Саме дешеві авіаквитки вплинули на вибір країни для цієї подорожі. Я давно обіцяв своїй малечі (Зоряні, 7 років, і Назару, майже 6 років) “покатати” її на літаку. Оскільки найдешевшим був переліт до Грузії, то вирішили поєднати, так би мовити, приємне з корисним, себто “катання” на літаку із відпочинком в горах і на морі.
Квитки обійшлися лише у 308 гривень (на одного в один бік). Вдалося безкоштовно змінити і місце вильоту на Київ. Мандрівникам слід знати: у разі зміни розкладу авіакомпанії пасажир має право на повне повернення коштів за квиток, безкоштовну зміну дат або навіть і маршруту подорожі.
Залізничні квитки по Грузії також можна придбати заздалегідь за допомогою Інтернету, до речі, не лише на офіційному сайті Грузинської залізниці tickets.railway.ge, а й на альтернативному сайті biletebi.ge, щоправда, на останньому – з невеликою націнкою. Так, дорослий квиток на потяг з Ріоні (вузлова станція за 8 кілометрів від Кутаїсі) до Зугдіді обійшовся у 10 ларі (курс – 1 долар США дорівнює 1,76 ларі), дитячий – 5,50 ларі. Плата за послуги сайта з усіх трьох пасажирів – 2,14 ларі. Було обрано саме нічний потяг, аби одночасно вирішити питання нічлігу.
Для орієнтиру – ціни на деякі товари та послуги: хінкалі (це як великі пельмені) коштують 0,5 ларі за 1 штуку (щоб наїстися, достатньо 3–6 штук), чашушулі (гостра м’ясна страва з підливою) – 4,5 ларі, хачапурі – 1,8 ларі, лаваш – 0,6 ларі, проїзд у громадському транспорті – 0,4 ларі.
Одразу наголошу, що поїздка планувалася задля дітей і для дітей. Відповідно це не могло не вплинути на вибір маршруту, пересування країною та інші нюанси. Тож, як ви розумієте, очікувати від цієї мандрівки якогось глибокого ознайомлення, наприклад, з культурно-історичними пам’ятками, якими, безумовно, надзвичайно багата Грузія, годі.
Стосовно самого авіаперельоту до Грузії: випало кілька приємних несподіванок саме для малечі. Перша – ми потрапили під акцію, коли в обмін на флаєр, який нам дали в аеропорту, отримали безкоштовно на час польоту в користування планшет. Саме завдяки цьому сучасному диву техніки діти могли слухати музику, переглядати відео, малювати тощо. Друга – мене з дітками (тільки трьох з нашого рейсу!) запросили до кабіни пілотів літака. Капітан 180-місного аеробуса А-320 не лише посадив дітей за штурвал, а й дозволив їм натискати різні кнопки і провів для нас коротку екскурсію. Певна річ, усе це відбувалося не під час польоту, а після приземлення в аеропорту Кутаїсі. Авіакомпанія робить такі подарунки тільки тим діткам, які є постійними пасажирами. У нас же це був лише перший політ, проте бортпровідники рейсу вирішили зробити ось такий сюрприз. Тож переліт справив якнайкращі враження. До речі, подивувала дуже велика кількість дітей серед пасажирів.
Аеропорт Кутаїсі Копітнарі новий і сучасний. Йому лише два роки. Серед іншого нас він порадував безкоштовним Wi-Fi (бездротовим) Інтернетом.

Автор публікації з сином Назаром на фоні грузинського пейзажу.

Автор публікації з сином Назаром на фоні грузинського пейзажу.

Порада: не сідайте до автобусів, що вирушають безпосередньо від аеропорту. Буквально за п’ятдесят метрів – траса. “Спіймавши” на ній транзитну маршрутку до центру Кутаїсі, ви сплатите у 2,5 разу менше коштів (2 ларі проти 5). До речі, не лякайтеся відсутності в аеропорту обмінників. Водій маршрутки сам вас підвезе до обмінника та ще й почекає, поки обміняєте кошти.
Кутаїсі на перший погляд мало чим відрізняється від нашої Полтави. Такі ж багатоповерхівки. Автовокзал (якщо так можна назвати просто купу хаотично розташованих мікроавтобусів без єдиного централізованого приміщення, які ще й вирушають не за розкладом, а в міру наповнення) розташований поруч із залізничною станцією Кутаїсі-2. Головний орієнтир – ресторан Макдональдс. Нам пощастило, адже електричка до Ріоні вирушає саме звідси. Станція виглядає зовсім покинутою, відсутні навіть квиткові каси. Машиніст електровоза, як згодом виявилося, саме тієї електрички, дізнавшись, що ми з України, дуже зрадів, заявив, що ми – друзі, а з друзів він коштів не бере! До речі, ця електричка складалася з одного-єдиного вагона, переробленого з рефрижератора. Зате сидіння в ньому були наче в комфортабельному туристичному автобусі, хоч і старенькі та подекуди поламані.
Не дуже привабливо виглядає й сама станція Ріоні: просторі, проте абсолютно порожні та занедбані приміщення, лише три або чотири лавки, частина з них – поламані.
Дочекавшись глибокої ночі нашого потяга, від провідників зі здивуванням дізнаємося, що вагон, зазначений у квиткові, відсутній. У потязі взагалі немає вагонів дешевої цінової категорії. Та провідники таки знаходять нам місця у вщент переповненому потязі. У дорогому, комфортабельному вагоні, де кожне купе обладнане телевізором.
Загублений світ
О шостій ранку, коли нічний потяг із Тбілісі прибуває до Зугдіді, поруч із вокзалом уже чекає маршрутка до Местії – столиці Верхньої Сванетії, або Загубленого Світу. В Грузії є власний “Загублений Світ”. Місце, про яке більшість грузинів знає лише з чуток або телепередач. Місце, яке практично не змінило свого вигляду впродовж останніх століть. Місце, до якого було важко дістатися навіть кілька років тому. Це – Сванетія. Гори зусібіч ховають цей куточок Грузії від чужих очей. Навіть зараз до віддалених сіл можуть дістатися лише дуже цілеспрямовані люди, а кілька століть тому потрапити до Сванетії було практично неможливо, особливо якщо цього не хотіли самі свани. У часи воєн із численними ворогами Грузії Сванетія була певним сейфом. Ще з часів цариці Тамари (1184–1209(13) сюди на час набігів турків, монголів, іранців привозили на зберігання державну казну та найсвятіші реліквії. Ще кілька років тому єдина дорога до Местії була дуже розбитою. Сьогодні вона нова, повністю реконструйована, однак через те, що розташована на безкінечних небезпечних гірських серпантинах, 136 кілометрів від Зугдіді можна подолати лише за 3 – 4 години. Зате дорогою багато чого побачите. Бурхливі гірські ріки, які разом із сильними зливами часом зносять десятки будинків й мостів, вкотре відрізаючи сванські села від цивілізації. 180-метрова гребля. Скелі, порізані тунелями, у яких ховаються від спеки кози й корови. Останні навіть не цураються розлягтися на проїжджій частині й зовсім не реагують на транспорт. Дорога піднімається все вище, стрункі сосни й килими з моху залишаються позаду. Й ось уже десь далеко, за альпійськими луками, визирають засніжені вершини. Ще кілька крутих поворотів – і видніється перше сванське село. Не перестаєш дивуватися цим бездоганно рівним вертикалям, якими є сванські вежі. Лише кілька вузьких бійниць та грубі рюшечки біля верхівки відрізняють їх від шматка скелі. Сванська вежа – це маленька фортеця, а також символ могутності роду. А рід для свана – дорожчий за життя.
У Местії, яка, до речі, розташована на південному схилі Великого Кавказу на висоті 1500 метрів, налічується кілька десятків веж. Більшість з них датуються Х – ХІІ століттями і належать до світової спадщини ЮНЕСКО.
Кажуть, кілька років тому на одне зі сванських сіл зійшла лавина. Усе опинилося похованим під товстим шаром снігу, загинуло багато людей, уламки деяких будинків згодом знайшли за кілька кілометрів від села. Та коли сніг зійшов, усі сванські вежі виявилися зовсім неушкодженими.

(Закінчення буде).

Максим СИКАЛО
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.