Голова Лубенської районної ради Олександр Васильович ТЕМЧЕНКО народився 17 липня 1961 року в селі Ждани на Лубенщині. Після служби в армії працював водієм колгоспу “Заповіт Леніна” Лубенського району. Навчався на історичному факультеті Полтавського державного педагогічного інституту, по закінченні працював учителем історії та суспільствознавства Ісковецької середньої школи, згодом –директором навчального закладу. В 1992 році організував фермерське господарство “Род” у селі Ждани, яке очолював до 2014 року. Обирався депутатом Лубенської районної ради кількох скликань. 25 лютого 2014 року обраний на посаду голови Лубенської районної ради. Член Соціалістичної партії України. Одружений. Має двох синів.
1. Система влади в Україні є неефективною через недосконалість та неспроможність місцевого самоврядування. Ради не мають впливу і не відчувають відповідальності. У деяких випадках це їх влаштовує. А райдержадміністрація виконує більше статистичні та податкові функції, ніж управлінські. Як наслідок – влада існує сама по собі, народ – сам по собі. Тому реформа на часі й має бути проведена шляхом децентралізації з перетворенням місцевого самоврядування у фінансово спроможний, ефективний та відповідальний інститут влади.
Мені імпонує система європейського самоврядування, яка працює, зокрема, в Польщі. Не потрібно нічого вигадувати – вивчити і запровадити цей досвід, враховуючи нашу ментальність, особливості історичного розвитку. Європейське самоврядування передбачає делегування повноважень центральної влади на місця з правом самостійної господарської, фінансової та іншої діяльності.
Найперше, що потрібно зробити, – ліквідувати районні державні адміністрації: для усунення корупційних схем, розширення повноважень місцевого самоврядування як на районному, так і на базовому рівнях територіальної громади. Але це потребує глибокого дослідження та врахування особливостей кожного регіону.
2. Щодо суспільно-політичної ситуації, то варто зауважити, що в районі значно зріс рівень громадянської свідомості, є багато людей не просто налаштованих патріотично – вони проводять роз’яснювальну роботу, відстоюють незалежність нашої держави. Це перш за все колишні афганці, чорнобильці. З власної ініціативи вони створили блок-пост при в’їзді у Лубни. При підтримці фермерів, підприємців на блок-посту є цілодобове чергування. Загалом населення Лубенщини з розумінням, свідомо ставиться до ситуації, що склалася в країні. Можу впевнено сказати, що на Лубенщині життя стабільне, провокаторів тут не люблять, їм готові дати відсіч.
Соціально-економічний стан у районі, як і скрізь, складний. Планів багато, і кошти на рахунках у громад нібито є. Але гроші заблоковані, й використати їх неможливо. Тому проблеми накопичуються. Зарплати, пенсії виплачуються вчасно, але для повноцінного існування громад, їхнього стабільного розвитку коштів бракує.
3. Плануючи подальшу роботу, потрібно враховувати ситуацію, що склалася в країні. Тому першочергово треба вирішувати найнагальніші питання, що не потребують великих затрат. Це зміни в кадровій політиці, налагодження співпраці всіх гілок влади на місцевому рівні, тісного контакту з сільськими громадами.
На другу низку кроків – із розвитку інфраструктури – потрібні кошти, і, сподіваюся, їх вдасться відшукати. Особливу увагу я приділятиму ремонту та відновленню шляхів сполучення з населеними пунктами району. Є питання щодо незаконного розподілу земельних ділянок. Потрібно також працювати над залученням інвестицій у район, у тому числі іноземних, активно включатися в підготовку проектів і програм регіонального розвитку з метою залучення фінансування з обласного, Державного бюджетів та за рахунок коштів міжнародних фондів. І, звісно, треба максимально сприяти розвитку малого та середнього бізнесу в районі. Він, вважаю, є рушієм економічних змін на краще.
Третє – це проекти на перспективу: оздоровлення дітей та відпочинок молоді, підвищення культурного і спортивного рівнів, організація дозвілля населення.
Із сільськими головами вели мову про встановлення дружніх стосунків з одним із повітів Польщі. Хочемо втілити проект щодо району-побратима. Це дасть можливість перейняти європейський досвід самоуправління, сприятиме налагодженню культурних і економічних зв’язків.