Чи знайоме вам відчуття самотності? Його можна відчувати навіть тоді, коли перебуваєш серед людей. Це почуття ходить назирці, проникає в замкову щілину і, врешті-решт, міцно оселяється в душі…
У моєму близькому оточенні є дуже красива самотня жінка, навколо якої свого часу було багато цікавих чоловіків. У ній було щось таке, що змушувало протилежну стать трепетати. Додому після роботи вона не добиралася на громадському транспорті. Численна армія шанувальників викликала заздрість у багатьох подруг.
Вихідні були розписані по годинах: вранці на пляж – з одним, увечері в кіно – з іншим. Ви не подумайте, що вона була дівчиною легкої поведінки, зовсім ні. Вона просто вміло користувалася увагою чоловіків. До того ж кожен з них відчував себе щасливцем. Мене донедавна дивувало – як за такої кількості залицяльників вона до цього часу залишається одна?
Виявилося, все просто – вона настільки загралася у “фатальну жінку”, що не помітила, як швидко пробігла юність і настали зрілі роки. Однак і це її нічому не навчило – продовжувала тримати “марку”. У розмовах про заміжжя і дітей стверджувала, що, мовляв, заміж не хоче, їй і так добре. Ну не вірю я, що жінка, якій під сорок, не хоче мати коханого чоловіка і дітей. Не вірю!
Я думаю, що їй просто не хочеться зізнатися комусь (а може, навіть і собі) в тому, що не виходить позбутися самотності. Важко усвідомлювати, але роки зробили її менш помітною у натовпі, й ажіотажу серед чоловіків вона більше не викликає.
В усьому винні маски. Ми звикли ними прикриватися, щоб не показати свою слабкість. Ми боїмося продемонструвати свою вразливість, постійно ховаючись під якоюсь личиною. Одні під маскою трудоголіків прикидаються завжди зайнятими. Іншим до вподоби маска павича – красуються своїми досягненнями в бізнесі й дорогими покупками. Спілкування з ними більше схоже на монолог з можливістю колись вставити “свої п’ять копійок”. Своїх партнерів вони сприймають як додаток до власної персони. Це рано чи пізно набридає і відштовхує. Треті приміряють маску веселощів. Із надією тимчасово забути про самотність людина приходить на вечірку. Трохи випивши, можна приховати свій справжній стан: тугу, спустошеність, неспокій. Але свято мине, і порожнеча знову нагадає про себе.
Дуже популярна маска підвищеної сексуальності. За допомогою сексу люди намагаються компенсувати брак любові й тепла. Такі компенсації призводять до ще більшої порожнечі й самотності.
Якщо ви самотні, подивіться на себе ніби збоку, не намагайтеся щось приховати чи виправдатися. Можливо, достатньо просто скинути маску?
Не варто соромитися своєї самотності, немає нічого дивного в тому, що вам уже за 30, а ви й досі самотні. Причина не в тому, що ви гірші за інших. Просто так склалися життєві обставини.
Якщо ви рішуче визнаєте, що у вашому житті бракує супутника, знайте: перший крок до успіху ви вже зробили. Не соромтеся і попросіть своїх друзів про допомогу в пошуку супутника життя, поцікавтеся, чи немає в їхньому оточенні гідної людини? І будьте певні – вони прийдуть вам на допомогу.

Тамара ГОРДІЄНКО,
психолог.