Дорослі проблеми дитячого виховання

Максим постійно знаходився у центрі конфліктів, які ж сам найчастіше і провокував. Вражала й лексика хлопчика – здавалося, він не може говорити без матюків.

Скажу відверто, працюючи на дитячому майданчику, не завжди могла впоратись із цією дитиною. Та й не тільки я. Захотілося більше дізнатися про Максимка й про те, чому він росте таким. Поки хлопчик не досяг підліткового віку, з ним буде простіше домовитись і вплинути на його поведінку. А що буде далі, коли йому виповниться 14–15? Невже дитина така некерована?

Батьки Максима кажуть, що вдома їхній син поводиться добре. Тож, мовляв, якщо хлопець бешкетує в школі, це вже недогляд педколективу. Вчителі ж вважають, що причини поганої поведінки криються в домашньому чи вуличному “вихованні”.

– Чим тобі подобається займатися, яке у тебе хобі? – цікавлюся у хлопчика.

– Реслінг (бій без правил. – Авт.), який показують по телевізору, – каже малий і стискає кулаки, демонструючи вправи.

Поспостерігавши за Максимом, я побачила, що йому цікаві рухливі ігри, він брав участь майже в усіх спортивних змаганнях, які проводились у таборі. Проте не можна сказати, що, захопившись грою, хлопчик одразу забував про усілякі капості. Навіть у спільних, колективних, іграх Максим підставляв підніжки іншим дітям, бився, зухвало кепкував, збиткувався над слабшими ровесниками.

Його однокласники розповіли, що Максим малює найкраще у класі. Проте у школі, де навчається хлопчик, є кілька гуртків, але мистецького напряму там немає. Тому свої вміння розвиває на уроках малювання. От якби його енергію в спорті й здібності до малювання спрямувати в потрібне русло, чимось серйозно зацікавити в школі чи вдома. Приміром, навіть якщо немає гуртка, організувати розвиваючі заняття, можна використати різноманітні набори для дитячої творчості – розпис глини, кольоровий пластилін…

У селі, де живе Максим, крім загальноосвітньої школи, є філія музичної, проте хлопчику не подобається танцювати і співати, він хотів би розвиватись в інших напрямках, але немає можливостей. У червні працював шкільний табір, Максим та інші діти могли проводити вільний час там, а решту канікул просидять удома. Ось і доводиться надто активним та рухливим дітям вигадувати собі розваги, які часом бувають не зовсім безпечними.

– Цю ситуацію не можна назвати типовою, – говорить начальник відділу соціальних послуг обласного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Світлана Калініченко. – Звичайно, можна стверджувати, що Максим поганий, але ми всі колись буваємо поганими для інших. Потрібно знайти причини такої поведінки. Навіть такі проблемні діти, як Максим, мають повноцінне право на розвиток і життя в суспільстві. Пам’ятаймо, що ніхто не народжується жорстоким. Разом із тим у згаданій вище ситуації, очевидно, є і недолік батьківського виховання. Можливо, дитина бачить їхній спосіб життя, тому наслідує або копіює його. На дитину також може вплинути і недостатня або надмірна увага батьків. Для вирішення таких конфліктів треба залучити служби, які опікуються правами дітей, психолога або соціальних працівників, можливо, застосувати тренінгові програми, які зараз дуже популярні.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.