І козаки, і музиканти

Як збирач української народної пісні, опрацював і гармонізував 120 творів для хору, 280 – для голосу з фортепіано, 5 циклів обрядових пісень (веснянки, колядки, купальські, весільні та ін.). Їх обробки – класичні зразки цього жанру. Саме йому судилося стати автором двох національних гімнів, які утверджують духовну велич людини й народу. Перший із них – “Вічний революціонер” – на вірші Івана Франка славить духовну революцію. Другий – “Дитячий гімн” Олександра Кониського – тепер всесвітньо відома “Молитва за Україну”.  

Рід Лисенків походить із козацької старшини часів Богдана Хмельницького, його засновником вважають козацького ватажка Вовгуру Лиса, сподвижника Максима Кривоноса, посадженого на палю Яремою Вишневецьким за знищення замку в Лубнах. Його нащадок Іван Якович Лисенко – полковник чернігівський і переяславський, наказний гетьман України у 1674 році. Брав участь у Чигиринських, Кримських походах, поході на Азов. У 1689 році отримав універсал гетьмана Івана Мазепи на село Осьмаки з млинами на річці Мена та село Дягове на Чернігівщині.

Син Івана Лисенка Федір Іванович розпочав службу в поході під Казикерменома. Був генеральним осавулом, генеральним суддею Війська Запорозького. Серед його синів і зятів були 12 козацьких сотників, інші козацькі старшини…

Батько майбутнього композитора Віталій Лисенко народився 1810 року в селі Галицькому тодішнього Хорольського повіту (в 1959 році воно було переселене у зв’язку зі створенням Кременчуцького водосховища). Служив полковником у кірасирському полку, який дислокувався у місті Крилові (Новогеоргієвську) нинішньої Кіровоградської області. Дружина Ольга Єреміївна походила з родини Луценків, виховувалася в Смольному інституті шляхетних дівчат. Їхній син Микола народився у будинку діда по матері Миколи Булюбаша – нащадка засновника села Гриньки (нині – Глобинського району) чигирин-дібрівського сотника Івана Булюбаша. Бабуся Марія була рідною сестрою Михайла Остроградського. Крім сина Миколи, у Віталія та Олени Лисенків була дочка Софія, яка пізніше стала дружиною засновника українського театру, письменника Михайла Петровича Старицького.

“Життя коротке – мистецтво вічне”, – часто повторював Микола Лисенко. Його життя й справді було недовгим. Якщо всі предки Миколи Віталійовича були військовими, то майже всі нащадки – музикантами.

Дочки композитора: Катерина Миколаївна закінчила музично-драматичну школу М.В.Лисенка, яку очолювала після смерті батька з 1913 по 1917 рік, вона належить до фундаторів Центральної наукової бібліотеки (тепер – Національна бібліотека) Національної академії наук України (НАНУ) ім.Вернадського; Галина Миколаївна – викладач фортепіанної гри; Мар’яна Миколаївна закінчила Московську консерваторію, працювала викладачем музики в музичних закладах Києва та Львова.

Сини: Остап Миколайович закінчив у 1934 році Київський музично-драматичний інститут ім.М.В.Лисенка, в 1947 році заснував при Київській консерваторії кабінет-музей батька, на базі якого у 1980 році було відкрито Київський меморіальний будинок-музей М.В.Лисенка, досліджував творчу спадщину батька, уклав збірник “Неопубліковані вокальні твори М.Лисенка”, видав книги “М.В.Лисенко у спогадах сучасників”, “М.В.Лисенко. Спогади сина”, “Сонце української музики”; Тарас Миколайович грав на багатьох музичних інструментах, помер у 21 рік.

 Онука Аріадна Лисенко – піаністка, заслужена артистка України, дружина Героя Соціалістичної Праці, композитора Андрія Штогаренка. У 1947 році закінчила Київську консерваторію, з 1950 року стала викладачем, із 1993 року – професор, була солісткою українського радіо і Київської філармонії.

Правнук Віталій Лисенко – хоровий диригент, заслужений діяч мистецтв України. У 1968 році закінчив Київську консерваторію, з того часу – викладач, а з 1991 року – професор. У 1981–1987 роках працював хормейстером Київського театру опери та балету. Праправнук Микола Лисенко закінчив Київську консерваторію. Диригент Національної філармонії України. (Із Аріадною Остапівною, Віталієм Романовичем, Миколою Віталійовичем автору довелося неодноразово спілкуватися в Гриньках, Глобиному, Києві). Це далеко не повний перелік нащадків славетного композитора, які примножують мистецьку славу України.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.