Чиновники з Полтавської ОДА обібрали Божий храм

Ось тільки окремі службові особи, що безпосередньо вирішували, кому довірити проведення реставраційних робіт, аж надто зацікавлено поставилися до виконання своїх обов’язків. Про те, як вони вивчали учасників тендера, можна лише здогадуватися, адже тих двох суб’єктів підприємництва, що виявили бажання здійснити реставрацію церкви, представляла одна й та ж сама особа, хоча формально фірми були з різних регіонів України.
Законністю дій посадовців зацікавилися працівники Управління ДСБЕЗ УМВС України в Полтавській області. Правоохоронці виявили, що за результатами конкурсного відбору переможцем тендера об’явлене київське підприємство. На рахунок цього суб’єкта підприємницької діяльності посадові особи управління містобудування перерахували бюджетні кошти у розмірі 1 млн 100 тис. грн, а також внесли недостовірні дані до офіційних документів – актів виконаних робіт по реставрації іконостаса Спасо-Преображенської церкви, чим завдали збитків бюджету більш ніж на 540 тисяч гривень.
Як потім з’ясувалося, підприємство – переможець тендера навіть не мало права розпочинати роботи у зв’язку з тим, що управління містобудування та архітектури Полтавської ОДА не отримало дозволу від Головного управління охорони історико-культурної спадщини України та не передало підряднику актом необхідний фронт робіт.
За матеріалами проведеної співробітниками УДСБЕЗ перевірки, на початку листопада прокуратурою Київського району м. Полтави було порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України – службове підроблення…"
"Зоря Полтавщини" цього року вже писала про проблему, з якою зіткнулася громада села Великі Сорочинці, намагаючись знайти потрібні кошти на реставраційні роботи, зокрема й на відновлення справжнього мистецького шедевру – різьбленого п’ятиярусного іконостаса. Хто бував у В.Сорочинцях, той бачив це диво – ажур різьби, глибина якої подекуди сягає 25 см! Збереглися й майже всі ікони. Нагадаємо, що збереглися вони з першої половини XVIII ст., коли на замовлення гетьмана Лівобережної України Данила Апостола було збудовано цей головний храм полку і водночас усипальницю його родини. Якщо подумати, то унікальний не тільки храм, а і його доля. Тут покояться тіла гетьмана і його рідних, у цьому храмі прийняв святе хрещення Микола Гоголь. Тут обов’язково бувають усі високопосадовці, коли приїжджають у славні В.Сорочинці на ярмарок. До цієї святині прикладалися і прем’єри, і президенти. То які ж ми нащадки своїх батьків, якщо не подбаємо про таку дорогу спадщину?
А вона потребує нашої уваги. Липовий іконостас пошкоджено шашелем. Позолота стерлася від часу. Фарба на іконах лущиться. Треба поновлювати розпис купола і ремонтувати дах. Про це з болем у серці говорить настоятель храму ієрей Іоанн Сидор, цим переймається церковна громада, за це переживають всі небайдужі люди села, які писали звернення як крик про допомогу в усі можливі інстанції. І його було почуто у 2005 році. За дорученням тодішнього Голови Верховної Ради України Володимира Литвина у Держбюджеті 2006 року нарешті були передбачені кошти – 3 млн грн – на реставраційні роботи, яких храм чекає ось уже кілька десятиліть. Писала газета і про те, що восени 2006 року несподівано для сорочинчан у селі з’явилася представниця реставраційної фірми.
Чому несподівано? Справа в тому, що мова йде про бюджетні кошти, а їх використання регламентується нормами законодавства про державні закупівлі товарів, робіт і послуг, тобто для того, щоб гроші "запустити в роботу", треба провести тендер. І лише його переможець міг приїхати в село і представитися виконавцем робіт. Але про те, що було оголошено тендер на виконання реставраційних робіт, у Великих Сорочинцях… не знали. Найдивніше, що не знали про нього і в корпорації "Укрреставрація" – підприємстві з найбагатшим реставраційним досвідом в Україні, яке відновлює найунікальніші пам’ятки архітектури – Михайлівський Золотоверхий собор, Києво-Печерську Лавру, Золоті ворота тощо. Натомість "сорочинський" реставратор – переможець тендера НДПВ МП "Оберіг" з Києва – не пред’явив селянам ніяких документів, які б підтверджували фаховий рівень, не показав своїх тендерних зобов’язань, а головне – не надав дозволу Головного управління охорони історико-культурної спадщини України на реставрацію пам’ятки архітектури. Але до роботи приступив: його "фахівці" почали знімати іконостас і складати безцінні фрагменти… абияк, навіть не загортаючи їх в поролон, а директор фірми заявила, що в селі немає умов для реставрації, іконостас доведеться вивозити в Київ, деякі його елементи буде замінено, і взагалі, трьох мільйонів на цю роботу мало…
 Настоятель церкви тоді не дав вивезти святиню, а шоковані таким ставленням до історико-культурної спадщини односельці – представники релігійної громади, органів місцевого самоврядування, музейні працівники, працівники культури й освіти і просто небайдужі люди, без посад і звань, – направили листа з описом подій на ім’я віце-прем’єр-міністра В.Рибака. Відповіддю стала вказівка Володимира Рибака до Мінбуду, міністра культури, ГоловКРУ, голови Полтавської облдержадміністрації – проблему "розглянути разом із представниками релігійної громади Спасо-Преображенської церкви, вжити заходів щодо врегулювання порушеного питання та забезпечити постійний контроль за використанням бюджетних коштів".
Не можна сказати, що в облдержадміністрації вже зовсім не прислухаються до "порад згори". Була проведена нарада у голови облдержадміністрації Валерія Асадчева. Але на ній, кажуть очевидці, не намагалися розставити крапки над "і". Швидше намагалися примирити церковну громаду і реставратора. Про те, що не можна вивозити іконостас за межі Полтавщини, говорили лише представники церкви. Не поставили тоді чиновники руба і питання про фаховість переможця тендера…
Нещодавно на офіційному сайті УМВС України в Полтавській області з’явилася інформація, з якою ми вас ознайомили вище. Водночас у ЗМІ з’явився коментар начальника управління містобудування та архітектури Євгена Ширая. Він зокрема говорить: "Ми провели тендер і в 2006 році почали отримувати фінансування, 300 тисяч надійшло у вересні, а ще 600 – 28 грудня. Щоб ці кошти не пропали, ми перерахували їх на рахунок виконавця робіт. Спочатку передбачали демонтаж іконостаса, але управління не дало на це дозволу. У травні 2007 року після дощів у церкві потік купол, тож довелося змінювати проектно-кошторисну документацію, щоб внести роботи з ремонту купола як першочергові. Погодження з Києва від Головного управління охорони історико-культурної спадщини отримали лише у вересні". Закиди, що тендер було проведено неправильно, Євген Ширай відкидає, як і те, що посадовці управління на свій розсуд використали бюджетні кошти, адже їх… повернули. "Єдине, що повинні були повернути раніше: за Бюджетним кодексом, це мали зробити протягом трьох місяців".
А тепер дозволимо собі коментар на коментар. По-перше, якщо не було дозволу на демонтаж іконостаса, як могли приступити до виконання цих робіт? Куди ж дивилися відповідальні за це чиновники, ще й ратували за його вивезення?! По-друге, як взагалі могли допустити до роботи людей, які не мали дозволу на роботи в цьому храмі? По-третє, про дах – не дуже зрозуміло. Може, його збиралися робити в першу чергу, але нічого зроблено не було. Ми б із задоволенням зараз наводили відповіді на ці та інші питання пана Ширая, проте зв’язатися з ним не змогли: в п’ятницю (7 грудня), як повідомили у приймальні, його не було на робочому місці через стан здоров’я, а з понеділка (10 грудня) він у відпустці…
Нещодавно у Великі Сорочинці знову приїжджали високопосадовці з Києва. Чиновники не дивувалися, що при проведенні тендерних процедур відбуваються якісь махінації. Але щоб так нахабно і безбожно…
Від ред
акції. Ця публікація – ще одне свідчення того, що окремі посадовці Полтавської облдержадміністрації ну дуже полюбляють самочинно, а головне – протизаконно, ділити бюджетний пиріг. При цьому їм, вибачайте, начхати на закони, кодекси, як то й на громадську думку. В цьому сповна переконався і колектив "Зорі Полтавщини". Ми вже повідомляли читачам про корупційний скандал у Полтавській ОДА, коли влітку ц.р. начальник управління в справах преси та інформації ОДА Пустовгар О.М. самочинно, всупереч рішенню сесії облради, забрав і використав, а якщо точніше, то украв у газети 150 тис. грн. Ця надзвичайна подія стала предметом обговорення на сесії облради, знають про неї обласні прокуратура і міліція, керівництво ОДА, особисто її голова п. Асадчев В.М. Знають, а грошей не повертають. Навпаки, газеті вже стали затягувати фінансовий зашморг. Як кажуть, за наше жито нас же й бито. І де тут говорити про свободу слова і про те, що "закон для всіх один". Як кажуть, хреста на них немає…
Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.