Ми вже почали вживати необхідні заходи для ліквідації черг. Так, додатково прийнято на роботу більш ніж 10 інженерів, хоча, щоб навчитися цій роботі, потрібен майже рік. Розроблена і працює комп'ютерна програма, за якою громадяни не пишуть заяв-замовлень, а це робиться автоматично комп'ютером. Для зменшення черг два відділи переведені в інше приміщення поряд з БТІ (вул. Фрунзе, 19), введена посада і працює консультант. Майже всі інженери і техніки забезпечені комп'ютерами і програмами, моніторами, принтерами і плотером. Для обслуговування замовників у сільській місцевості використовується куплений вантажопасажирський УАЗ.
Впевнені, що поступово ми зуміємо ліквідувати черги в БТІ.
Разом з тим ми не можемо погодитися з деякими твердженнями статті, зокрема з тим, що в БТІ нічого не змінилося з радянських часів, крім цін, які стали ринковими. Але ж це зовсім не так! Ціни на послуги з інвентаризації та реєстрації прав власності у відповідності з постановою уряду, затверджуються всім БТІ, незалежно від форми власності, головним управлінням економіки облдержадміністрації.
Так Полтавському БТІ декларацією головного управління економіки облдержадміністрації від 13.12.2005 р. № 95 затверджена вартість нормо-години в сумі 12 грн 12 к., в той час як у більшості БТІ України ці ціни затверджені в середньому в сумі 18–20 гривень.
У статті пропонується, щоб у БТІ не брались авансові платежі, а бралась повна сума, і це зменшить черги. Що дійсно було б добре, але це неможливо. Коли громадянин звертається з замовленням, неможливо встановити всю суму платежу. Чому? Тому що невідомо, чи існує цей об'єкт, чи він добудований, чи перебудований, і тільки після обстеження й обміру об'єкта нерухомості можна встановити повну вартість, тому при зверненні береться авансовий платіж, і що це аванс – вказується у квитанції. Так робиться у всіх БТІ України.
Редакція зробила героєм статті підприємця Фетча В., який проявив своє "геройство" при зверненні в БТІ. Не погоджуючись із вимогою бригадира БТІ про надання необхідних документів, він схопив зі столу інвентаризаційну справу на багатоповерховий будинок по вул. Леваневського, 6/12, розкидав жінок, які його затримали, і втік з інвентаризаційною справою. Складено акт, і всі матеріали про цього "героя" для порушення кримінальної справи передані в Октябрське відділення міліції і прокуратури Октябрського району м. Полтави.
Зрозуміло, що після цього "герой" організував пікетування роботи БТІ. Молоді люди тримали в руках плакати з різними написами, але коли ми їх питали, які їхні права порушені, вони просто не знали. Разом із тим таке пікетування не давало змоги декілька днів приймати замовників, бо особисто Фетч В. не пускав відвідувачів, і тільки після втручання міліції люди почали заходити. І це Фетч В. називає "захистом" прав громадян!
В Україні наше БТІ – не єдине приватне підприємство, їх у державі працює більш ніж 25. Це і Миргородське, Тернопільське, Солонянське ("Абріс") Дніпропетровської області,  Новомосковське "Інвентаризатор" Дніпропетровської області, Мукачівське районне і Красноградське Харківської області та багато інших БТІ. Колективне підприємство "Полтавське БТІ "Інвентаризатор" вважається кращим БТІ України, і ще в березні 2002 року в урядовій газеті "Урядовий кур'єр" була надрукована стаття "Міжнародне визнання полтавців" ("Урядовий кур'єр" № 59 від 28.03.2002 р.).
Що ж до створення невеличких БТІ в районах, то ми вважаємо, що це помилкова позиція. Чому? Не тому, що Полтавському БТІ недостатньо об'ємів робіт без районів. По місту Полтаві є достатньо роботи і без районів – швидше зникнуть черги. Справа в іншому – слід враховувати не тільки "свої", а й державні інтереси.
У невеличкому районному БТІ можуть бути забезпечені постійною роботою максимум 3–5 виконавців. Постійний об'єм робіт там невеликий, і він може збільшуватися в окремих випадках (сезонно або при необхідності видачі довідок для приватизації землі, інше). Разом із тим у цих БТІ потрібні керівник, бухгалтер, касир, технічний керівник. Зрозуміло, що на 4-х виконавців ще і 4 працівники апарату управління – таке БТІ буде збитковим. Деякі керівники районів і деякі депутати йдуть на все, аби мати "своє" БТІ, хоча воно і буде збитковим.
На наш погляд, це – хибна позиція! Ми вдячні за нагадування про наші недоліки в роботі й хочемо запевнити і редакцію, і всіх замовників у тому, що ми докладемо всіх зусиль для ліквідації черг, кращого обслуговування громадян і збереження їхнього часу.

РанІше жителі Кобеляк і району могли цілий день стояти у черзі, щоб подати чи забрати документи у бюро технічної інвентаризації. Або ж місяць чи й більше чекати, доки вони надійдуть із Кременчука, адже у Кобеляках функціонувало Кременчуцьке БТІ. Тож потреба у місцевому бюро назріла давно. Як уже повідомляла "Зоря Полтавщини", з 1 листопада воно нарешті запрацювало.
Офіційному відкриттю передували довгі місяці погоджень.
Ha обладнання витрачено близько 25 тисяч гривень. Закуплено меблі, п'ять комп'ютерів, а тринадцять стільців подарував лікар Микола Касьян. Свого приміщення БТІ не має, тож поки що орендує кілька кімнат.
– Це не рентабельно, адже нам доводиться сплачувати майже дві тисячі гривень щомісяця, – говорить директор Кобеляцького КП "БТІ" Ніна Ясинська. – Районна влада обіцяла виділити приміщення, але… А нам воно вкрай необхідне. Адже працівники сидять в одній будівлі, архів знаходиться в іншій, куди постійно доводиться ходити за кожною справою.
Кобеляцьке БТІ – комунальне підприємство, де працюють 11 чоловік, п'ять з них перейшли сюди з Кременчуцького відділення.
– Тепер будь-які документи оформлюємо вдвічі швидше, – стверджує заступник директора Ігор Пелюхня. – Хоча очікувалось здешевлення послуг, ціни майже не змінились. Це передусім пов'язано зі збільшенням середньої мінімальної зарплати, загальним підвищенням цін.
І все ж у Кобеляках переконані, що своє, місцеве, бюро технічної інвентаризації – це суттєве підвищення якості надання послуг.