Шість років тому отаман Козацького гвардійського корпусу Полтавщини, голова Лицарського ордену імені Івана Сірка в Полтавській області Микола Ревека приєднався зі своїми побратимами-земляками та сучасними козаками з інших областей України до дослідження однієї з найцікавіших сторінок історії запорізького лицарства. Ідеться про факт, від знайомства з яким у пересічних українців завжди перехоплює подих, – про вирішальну участь наших козаків на чолі з легендарним кошовим отаманом Іваном Сірком у визволенні французького міста-фортеці Дюнкерк (Франція) у 1646 році.
На той час це місто, яке було “ключами” від Ла-Маншу, вже десять років ніхто не міг відбити в іспанців. Ну не було в Європі воїнства, відважнішого за наших чубатих відчайдух-запорожців, і край! Так що не прогадав кардинал Джуліо Мазаріні, коли прислухався до поради графа де Брежі найняти на службу дві з половиною тисячі козаків. Прикметно, що серед козацьких керманичів, які вирушили в далеку військову мандрівку в жовтні 1645 року, був і Богдан Хмельницький. У Європі тривала Тридцятилітня війна (1618–1648), й наші славні предки з косими шаблюками вплинули на її хід.
За задумом, ініційоване в 2011 році радою отаманів українських козацьких організацій дослідження мало увінчатися встановленням пам’ятного знака на честь українських лицарів у визволеному ними французькому місті. Отож закипіла робота – запити до архівів Франції, опрацювання витягів із документів, написання наукових розвідок, збір коштів на виготовлення меморіальної дошки. Щодо грошей, то все, як завжди, лягло на плечі громадських організацій та діячів культури. У владних кабінетах різних рівнів зіграли тим часом у звичну пасивну підтримку.
Координував просування дослідження голова ГО “Всеукраїнський лицарський орден православних козаків імені Івана Сірка” Юрій Засядьвовк. Саме завдяки його старанням вдалося отримати згоду французької сторони на встановлення меморіальної дошки у Дюнкерку на визначній пам’ятці – Тріумфальній арці, через яку українські лицарі разом із французькими мушкетерами заходили у місто. Цікаво, що українське дослідження виявилось до смаку і французам – у 2016 році митці розробили й випустили поштову марку, присвячену 370-літтю звільнення Дюнкерка українським воїнством. Значну допомогу нашим дослідникам надав колишній мер цього міста, екс-міністр Франції Мішель Делебарру. Ескіз меморіальної дошки належить українському скульптору й письменнику Миколі Крижанівському.
Довгоочікувана мить, коли делегація від ордену козаків імені Івана Сірка, зокрема й наш земляк Микола Ревека, а також представники інших громадських організацій, митці ступили на французьку землю з почесною місією, настала у червні цього року. З нагоди урочистої події на будівлі мерії Дюнкерка замайорів синьо-жовтий прапор. Участь у заході взяли Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур, мер Дюнкерка Патріс Вергрієт, представник ордену імені Івана Сірка у Франції, заслужений артист України Анатолій Миронов, місцева українська громада. Молебень за козаків відслужив настоятель церкви Святого Симона (м. Париж) отець Іван Радевич (УАПЦ).
Під час коротенького екскурсу в історію українсько-французьких зв’язків Олег Шамшур нагадав також про Анну Київську, королеву Франції, велична постать якої стала останнім часом через відомий інцидент своєрідним публічним мірилом, з одного боку – українського внеску в європейський розвиток, з іншого – імперських зазіхань Кремля. Ніби підтвердження того, що фальш – скороминуща, а правда – нетлінна, до “Золотої книги” міста Дюнкерк було вписано рядки про відкриття меморіальної дошки українським лицарям. І це незалежна від будь-яких ідеологій хвала непереможним воїнам із степів за дніпровськими порогами, які одні в цілій Європі виявилися гідними ключів від Ла-Маншу, на березі якого встановлено пам’ятник козацькому отаману Сірку.
В Україні вклонитися пам’яті легендарного кошового отамана Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового Івана Сірка, який провів близько 65 вдалих походів проти ворогів (переважно татар), можна на його могилі в селі Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області. У цієї могили також є своя історія, овіяна легендами й нашпигована численними реальними перипетіями, як і саме життя неперевершеного воїна, в приголомшливих перемогах якого багатьом легше розпізнавати знаки характерництва, аніж військового генія та безпрецедентної відваги. Де розповіді про Івана Сірка, там і неймовірні пригоди грандіозних масштабів – від поля бою до славнозвісного листа султану Османської імперії.
Їхати чи не їхати у Капулівку, кожен із нас вирішує сам. Наприклад, президент Франції Шарль де Голль, дізнавшись у 1966 році під час перебування в Києві про місце поховання легендарного українця, не вагався. Разом із дружиною він поклав квіти на могилу воїнові, який у 1646 році перевершив за зробленим для Франції усіх мушкетерів його народу.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”