Європейське турне малоперещепинського Енгельса

Коли хлопчину-шестикласника запитали у школі, хто такий Фрідріх Енгельс, він, недовго думаючи, випалив: «Це той бородатий дядько, який придумав комунізм. То була його фантазія. Вона ніколи не здійсниться».

Іншої думки ті, кому сьогодні за сімдесят. Правда, не всі – у багатьох тепер інші погляди на історію. Все ж пригадаймо, як у 1967-му готувалися до 50-річчя Великого Жовтня – оголошували ударні вахти, суботники, брали соцзобов’язання неодмінно виконати план трьох або й чотирьох років п’ятирічки до сьомого листопада. А ще спішно добудовували школи, лікарні та клуби, аби перерізати червону стрічку до ювілейної дати. Відкривали пам’ятники й меморіальні дошки. Імена теоретиків марксизму-ленінізму присвоювали вулицям і проспектам, підприємствам і колгоспам. Правда ж, парадоксально звучить «кондитерська фабрика імені Карла Маркса»?
Малоперещепинський колгосп імені Енгельса, що в Новосанжарському районі, з-поміж інших господарств нічим особливим не вирізнявся. Були тут і знатні механізатори, і передові тваринники, але за більшістю показників господарство займало «золоту середину», а часто потрапляло й у зону критики. Траплялось, районне керівництво докоряло: соромно, що колгосп носить ім’я такої великої людини, а з планом вивезення гною на поля не справляється.
… У 1967 році в центрі Малої Перещепини урочисто відкрили пам’ятник Фрідріху Енгельсу. Тоді ж увіковічили пам’ять Свердлова у Галущиній Греблі, Куйбишева – у Горобцях, Пархоменка – у Богданівці, Кірова – у Драбинівці, а вже тих «ленінських» пам’ятників було…
Немало урочистих заходів проводили після того в Малій Перещепині. Де ж, як не в центрі села? З плином часу не лише малоперещепинський Енгельс, а й інші пам’ятники полум’яним революціонерам та їхнім ідейним наставникам серійного виробництва почали руйнуватися.
Минулого року ми розпрощалися з пам’ятниками комуністичної доби. Зняли з постамента й майже чотириметрового кам’яного Енгельса у Малій Перещепині. Оскільки великий і важкий, розрізали його навпіл, переправили на територію місцевого підприємства, обмотали целофаном – і хай собі лежить. Та не пролежав довго. Друга серія історії з Фрідріхом розпочалася півтора року тому. Режисер і художник з Великої Британії Філ Коллінз задумав провести в Манчестері грандіозний фестиваль і увінчати його встановленням у центрі міста пам’ятника Енгельсу. Необхідна умова – скульптуру потрібно привезти з території колишнього Радянського Союзу. І Філ Коллінз почав пошуки. Провів чимало досліджень в Україні та Росії, інших колишніх республіках колишнього Радянського Союзу, а також у В’єтнамі… “Зайшли в Інтернет, “вбили” “колгосп імені Енгельса”, і вивалилася ціла купа. Багато телефонували. Знайшовся пам’ятник у Новосанжарському районі, у селі Мала Перещепина”, – розповідав харківський художник Анатолій Мазурчук. Він звернувся до сільського голови Віталія Мазана з проханням передати демонтований пам’ятник. “Спочатку я сприйняв це за жарт, – зізнається тепер очільник громади. – Але, як бачите…”
Режисер і художник знайшли спеціальний транспорт, повантажили монумент і перевезли його спочатку в Харків. До речі, спеціально створена комісія винесла свій вердикт: пам’ятник не є цінністю, підлягає списанню. І рішенням виконкому сільради його списали…
Журналістам Філ Коллінз розповідав: “Мандруватимемо Європою нашою вантажівкою. Зупинятимемось там, де жив Енгельс. Проїдемо майже всією Британією до Манчестера. Встановимо пам’ятник у центрі. Це дуже близько до того місця, де він писав “Становище робітничого класу”.
Про мандрівку пам’ятника Європою організатори фестивалю планують зняти документальний фільм. Про те, що в Україні відбувається декомунізація, британцям відомо, вони вважають це нормальним явищем. Як і те, що забирають Енгельса до себе. Продюсер фестивалю мистецтв Наташа Ожуму переконана: “Не думаю, що тут є щось дивне чи неправильне, просто Манчестер у такий спосіб віддає повагу людині, яка там жила і працювала”. Церемонія встановлення малоперещепинської енгельсової скульптури відбудеться вже в червні. А поки що вона в дорозі. Рушила, до речі, з харківської Різдвяної вулиці, яка донедавна носила ім’я Фрідріха Енгельса…

Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.