Вінець хліборобської праці

Нотатки з обжинок у “Декабристах”

Хто сам не жнивував, той, може, і не знає, з яким хвилюванням хлібороби чекають тієї пори, коли нива скошена, обмолочена. Стерня пахне свіжим хлібом, а зерно в засіках виграє відтінками золота.
Трудівники Великого Байраку та однойменного із назвою державного підприємства “Дослідне господарство ім. Декабристів” селища, які першими у Миргородському районі впоралися зі збиранням ранніх зернових, минулої суботи на селищному стадіоні урочисто відсвяткували цю подію. Директор підприємства, кандидат сільськогосподарських наук, заслужений працівник сільського господарства України і депутат обласної ради Володимир Цибенко від імені громади привітав жниварів, подякував усім, хто так чи інакше вболівав за злагоджену роботу людей і техніки. Адже пам’ятали нестаріючу пораду славного земляка, академіка Василя Миколайовича Ремесла про те, що уже на дванадцятий день після досягнення стиглості незібраних хлібів осипається на землю від 10 до 28 відсотків зерна. Тому примхам погоди люди протиставили чітку організацію праці. Для комбайнерів Юрія Дем’яненка та Олексія Гарячуна і темпи, і якість збирання хліба були однаково важливими.
Сільськими інтелігентами нової генерації назвав Володимир Цибенко головного агронома Олексія Зуя, інженера-механіка Олександра Пугача, бригадира механізаторів Олексія Костенка. Головний економіст господарства Ольга Судовцева зазначила, що в умовах спекотної погоди на жнивах самого лише ентузіазму було б замало. Працівникам допомагала економічна і технічна грамотність. Більшість механізаторів свого часу опановували професію у Миргородському профтехучилищі на базі застарілої техніки. Сьогодні вони працюють на потужних імпортних тракторах, комбайнах, причіпних механізмах, обладнаних найсучаснішою електронікою. І зібрали на круг більш як по 50 центнерів пшениці з гектара. Добре вродив ячмінь. Молодці хлопці!
Приклади вмілого використання сучасної техніки на жнивах показали Віталій Муровий, Владислав Шаповал, Юрій Кузьменко. Водії “КамАЗів” Сергій Турбаба, Іван Богоміл, Юрій Шевченко разом із водіями прудких самоскидів перевезли від комбайнів на тік 2875 тонн зерна. Вслід за комбайнами працював прес-підбирач. Механізатори Борис Варченко та Юрій Ляхно солому разом із іншими пожнивними рештками пакували у зручні для зберігання тюки, Євгеній Дичко та Григорій Улізько на прифермському кормовому дворі укладали їх у скирти. Роботи вистачало всім.
Втратам вологи на зібраному полі запобігає вчасне лущення стерні. Цю операцію проводить сівалка австрійського виробництва, яка за один прохід лущить стерню, висіває у грунт і пригортає насіння гречки. Якщо в пору цвітіння цієї культури температура повітря буде близько 25 градусів, то на пожнивний посів прилетять бджоли зі ста “декабристських” вуликів. Розрахунок не складний. Гарантуючи врожай гречки не менше 10 центнерів з гектара, посів обмолотять, а солому приорють як сидеральне добриво. Якщо погода не сприятиме цвітінню гречки, посіви приорють без обмолоту, і для грунту це буде рівноцінно внесенню не менш як 20 тонн органіки на гектар.
Вигода очевидна: для примноження родючості землі, для майбутніх врожаїв. А для людей – найщиріші слова вдячності: кожному, хто так чи інакше був причетний до спільної справи, від хліборобів, кухарок до сільської футбольної команди.

Леонард НІКОЛАЄНКО
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.