У  літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного в Полтаві відбувся літературний вечір, присвячений творчості Івана Франка. Це був спільний проект співробітників музею, педагогів і школярів міської школи № 8, приурочений до 160-річчя від дня народження та 100-річчя від дня смерті Великого Каменяра.
Людина універсальної обдарованості, титанічної працьовитості, незламної стійкості, Іван Франко жив у бурхливу й сувору історичну добу. Визначав своє життєве кредо словами “лиш боротись – значить, жить”, сповнював свою працю прометеєвим вогнем.
Під час заходу говорили зокрема й про творчі зв`язки Івана Франка та Панаса Мирного. Науковий співробітник музею, куратор проекту Ольга Тютюнник розповіла, що Іван Франко зазначав: Панас Мирний належить до найвизначніших новелістів, а з повістю “П’яниця” в українську літературу ввійшов “свіжий і сильний талант”. Перлиною серед оповідань Панаса Мирного Каменяр назвав сатиричну новелу “Лови” (1883), а відомий твір Панаса Мирного й Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” охрестив “романом з народного життя”, у якому “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях.
Іван Франко допоміг видати у Львові в літературно-науковому журналі “Зоря” твір Панаса Мирного “Лимерівна”. А ось спроба надрукувати ще два у “Громадському друзі” – “День на пастівнику” та “Батьки” – не вдалася, бо австрійський уряд закрив це видання. Панасові Мирному Іван Франко присвятив оповідання “Для домашнього вогнища”, а той у свою чергу в журналі “Рідний край” надрукував ряд статей до 50-річчя Каменяра.

Світлана ПОЛІЩУК
Журналіст