Православна Церква святкує Собор Вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста 12 лютого. Цікаво, що зі встановленням цього свята в 1076 році пов’язана чудесна історія.
Усі три святителі жили на перехресті двох культур-гігантів: античної та візантійської, тобто стояли в центрі великої світоглядної трансформації, яка відбувалася в Римській імперії. Вони стали свідками вирішального зіткнення язичницької та християнської традицій і настання нової епохи. У смутах і боріннях перероджувався старий світ. Поява указів про віротерпимість
(311 р., 325 р.), заборону жертвопринесень (341 р.), закриття язичницьких храмів і заборону під страхом смертної кари та конфіскації майна їх відвідувати (353 р.) залишалися безсилими за церковною огорожею, де людей продовжували повчати язичницькі вчителі. Держава вже не підтримувала старих традицій, але вони не піддавалися викоріненню.
Саме в такий складний час довелося проповідувати трьом святителям про самовідданість, аскезу й високу моральність, брати участь у вирішенні питання про Святу Трійцю та в боротьбі з єресями, тлумачити Священне Писання і проголошувати палкі промови на пам’ять про мучеників і з нагоди церковних свят.
Святитель Василій Великий (бл. 329 – 379) був архієпископом Кесарії Кападокійської в Малій Азії. Його перу належать тлумачення Святого Письма, трактат про Святого Духа, послання, проповіді та правила чернечого життя. Він багато зробив для встановлення чину літургії, уклав численні молитви.
Святитель Григорій Богослов (329 – 389) був затверджений у сані Патріарха Константинопольського в 381 році. Однак його особа викликала невдоволення з боку єгипетських і македонських єпископів. Щоб вгамувати чвари, святий вирішив залишити кафедру. Ні вмовляння імператора, ні прохання кліриків не зламали його волі. Він вирушив у родовий маєток і перебував там у чернечих подвигах. Православним нащадкам залишив велику богонатхненну спадщину: 243 послання, 507 духовних віршів і 45 проповідей.
Святий Іоанн Златоуст (347 – 407) отримав це ім’я від пастви за своє незвичайне красномовство. Проповіді святий часто говорив напам’ять, чому всі вельми дивувалися, оскільки до цього часу мало хто звістив Слово Боже без книги чи зошита. Завдяки скорописцям багато з його проповідей дійшли до наших днів. Святий Іоанн склав тлумачення на більшість книг Святого Письма, створив більше 800 бесід на окремі біблійні тексти, яким і донині Церква надає найвищого значення. Понині у храмах правиться літургія Іоанна Златоуста.
У сані Константинопольського архієпископа блискучий оратор викривав жадібне духовенство та розкішний спосіб життя вельмож. Через підступну діяльність ворогів Іоанн опинився на засланні. Останніми словами, які він вимовив на цьому світі, були: “Слава Богові за все!”
Свято на честь трьох святителів належить до найшанованіших у православній традиції. Згідно із святим переказом, поштовхом до його встановлення була велика суперечка у другій половині XI століття про те, хто з трьох святителів є більш цінний для Церкви. Цей спір залагодили самі святі. Вони спочатку кожен окремо, а потім усі разом явилися Іоанну – єпископу міста Євхаїти (у Малій Азії, нині – Туреччина) – й сказали: “Як бачиш, ми рівні перед Богом; немає у нас ні розділення, ні якоїсь протидії один одному. Кожний з нас свого часу, натхнений Божественним Духом, написав відповідні повчання для спасіння людей. Чого ми навчилися сокровенно, те передали явно людям. Немає між нами ні першого, ні другого. Якщо ти посилаєшся на одного, то з тим згодні й обидва інші. Через те накажи тим, хто сперечається щодо нас, припинити суперечки, бо як за життя, так і після кончини ми маємо турботу про те, щоб привести до миру й однодумності краї вселенної. Зважаючи на це, з’єднай в один день пам’ять про нас і, як належить, склади нам святкову службу, а іншим передай, що ми маємо у Бога рівне достоїнство. А тим, хто звершує пам’ять про нас, ми будемо заступниками у спасінні, бо сподіваємося, що маємо деяку заслугу в Бога”.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.