Розвідник “Фарро”

Йому виповнилося 45 років. Він був у розквіті сил як фізичних, так і професійних. А 10 вересня кременчужанин Олег Кукса отримав тяжкі поранення від вибуху встановленої терористами “розтяжки”. Лікарі Артемівської лікарні боролися до останнього за життя бійця, однак виявилися безсилими.
Олег народився 2 квітня 1970 року в Кременчуці. Свій трудовий шлях розпочинав у ПТУ № 20, здобув фах електрогазозварника. Після служби в армії закінчив Харківський державний політехнічний університет за фахом “інженер-електромеханік”. Відтоді працював на керівних посадах на різних підприємствах міста. У жовтні 2008 року обійняв посаду головного енергетика ПАТ “Кременчукм’ясо”. Колеги називають його висококласним професіоналом, вимогливим і принциповим керівником.
Він мав усе, що потрібно для щасливого життя, утім одного дня сам пішов до військкомату й написав заяву про добровільну мобілізацію. У березні поточного року Олег Кукса вже був у навчальному центрі “Десна” Чернігівської області. Звідти його направили в зону АТО, де проходив службу в 54-й окремій механізованій бригаді. Був розвідником і командиром розвідувального відділення.
10 вересня 2015 року на блокпосту за селом Троїцьке Попаснянського району Луганської області він і ще п’ятеро бійців підірвалися на “розтяжці”. Один боєць загинув відразу. П’ятьох поранених доправили до лікарні Артемівська…
Олег мав позивний “Фарро”, який він взяв на честь фірмової марки підприємства. У бригаді його ще називали інтелігентом, адже вечорами між бойовими чергуваннями він разом із трьома бойовими друзями грав у шахи. Усі вони дуже тяжко переживають втрату Олега, котрий майже за півроку служби став для них більше, ніж другом.
Кременчужани у скорботі зустріли траурний катафалк із тілом загиблого земляка. У міському Палаці культури відбулося прощання з Олегом Куксою. Провести в останню дорогу мужнього й відважного Героя прийшло багато людей – демобілізовані бійці, друзі, колеги, небайдужі громадяни, представники влади. “Пливе кача…” тугою й невимовним жалем огортала серце кожного присутнього. У Олега залишилися старенькі батьки, дружина й майже дворічний син.
Після прощання в Свято-Миколаївській церкві, де відбулася панахида, загиблого супроводили автоколоною до Свіштовського кладовища, де й поховали в секторі Героїв АТО.

Антон ПИСАРЧУК
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.