Перлина паркової культури

Бути в Києві й не відвідати Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка, не вдихнути на повні легені прозорого, настояного на п’янкому запаху квітучих рослин повітря, не відпочити в тінистих його алеях – все одно, що не пізнати всієї краси столиці нашої держави. Київський національний ботанічний сад – один із 12 найбільших у світі. Нині йому виповнюється славних 80 літ.
Милуючись красою парку, не всі знають, що за розмаїттям дерев, кущів, квітів криється величезна наукова робота. Адже тут досліджують проблеми інтродукції та акліматизації рослин, збереження генофонду рідкісних, зникаючих, реліктових видів, проблеми селекції квітникових, декоративних, плодових культур, фітодизайну, біотехнологій та інші важливі питання. Тут зібрані унікальні колекції флори з різних куточків світу, які використовуються для створення нових сортів та гібридів квітникових, кормових, плодових, пряно-ароматичних, овочевих культур. Виплекані науковцями саду культури ростуть не лише на території України, а й Росії, Казахстану, Чехії, Китаю.
Окрасою Ботанічного саду є оранжерейний комплекс, де милують око екзоти з тропіків та субтропіків: азалії, камелії, орхідеї, кактуси, сукулентні рослини. А ще –  інжир, хурма, гранати, фікуси, пальми, агави, алое… Плідна праця вчених Ботанічного саду відзначена Державною премією в галузі науки і техніки, преміями президії НААН України, медалями і призами міжнародних виставок.
Вчитуючись у рядки історії створення Ботанічного саду, помічаєш, що пройшов він непростий шлях становлення. У липні 1944 року він увійшов до складу наукових установ Академії наук УРСР, і його директором було призначено видатного українського генетика, селекціонера та ботаніка, нашого земляка Миколу Миколайовича Гришка. Висока ерудиція, організаторські здібності у поєднанні з особистою доброзичливістю допомогли йому об’єднати колектив ентузіастів, який взявся творити сад.
Вдало відведена у Печерському районі Києва, на мальовничому крутому березі Дніпра, площа мала надто порізаний рельєф, різноманітні ґрунтові та гідрогеологічні умови, що допомагали створенню мікрокліматичних ділянок для різних рослин, а мальовничі дніпровські краєвиди та пейзажі – обладнанню садово-паркових композицій. Тут було організовано відділи біології, екології, генетики, селекції, фізіології та біохімії.
Внесок Миколи Гришка у розробку теоретичних і прикладних проблем інтродукції та акліматизації рослин – величезний. Він самовіддано працював над створенням експозиційних ділянок Ботанічного саду, його капітального будівництва й проведення наукових досліджень. За особистою участю Миколи Миколайовича було завезено понад 800 сортів троянд, бузку, різних оранжерейних рослин з Німеччини. Він залишив по собі живий пам’ятник природи.
Полтавці високо цінують свого земляка. У Полтавській державній аграрній академії йому як випускнику Полтавського сільськогосподарського інституту відкрито меморіальну дошку; на території ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка – пам’ятний знак на честь сторіччя від дня народження академіка Академії наук України Миколи Гришка.

Микола ОПАРА
Професор Полтавської державної аграрної академії, заслужений працівник сільського господарства України

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.