До 100-річчя видатного українського вченого-історика, громадського та політичного діяча, Героя України, академіка Петра Тимофійовича Тронька заплановано чимало ювілейних заходів, які уже проходять у різних містах України. В столиці, зокрема, відбувся прем’єрний показ документального фільму “Петро Тронько: жити для людей”, а також ініційовано перейменування однієї з вулиць Києва ім’ям академіка Петра Тронька. Він відійшов у Вічність на
97-му році життя, але до останніх днів служив Україні. Така доля випадає не часто, і побратими називали Петра Тимофійовича унікальною особистістю.
Він народився 12 липня 1915 року в селянській родині у селі Заброди Богодухівського повіту на Харківщині. Трудову діяльність розпочав робітником шахти у Дзержинську. Після закінчення учительських курсів працював учителем суспільствознавства та української мови у сільській школі Богодухівського району, директором дитячого будинку м. Лебедина. З 1937 року – на комсомольській роботі: був секретарем Сумського, першим секретарем Станіславського обкомів ЛКСМУ. Від перших днів Великої Вітчизняної війни перебував у діючій армії, брав участь в обороні Києва і Сталінграда, визволенні Ростова-на-Дону, Донбасу. Одержав численні нагороди: ордени Червоної Зірки, Вітчизняної війни І ступеня, Б. Хмельницького II та III ступенів, медалі. У жовтні 1943 року за рішенням політичного керівництва країни П.Т. Тронько був відкликаний з діючої армії й затверджений першим секретарем Київського обласного і міського комітетів ЛКСМУ. Його головним завданням було залучення молоді до відбудови зруйнованого міста. У 1945-му його обрали секретарем Київського обкому КП України, у 1960 – 1961 рр. – завідувачем відділу пропаганди й агітації ЦК Компартії України. Впродовж 17 років (1961 – 1978) працював заступником Голови Ради Міністрів УРСР, займався питаннями культури, освіти, охорони здоров’я. Відома діяльність вченого і як депутата Верховної Ради України дев’яти скликань.
Роботу в державних органах П.Т.Тронько вдало поєднував із науковою діяльністю. Попри велику завантаженість Петро Тимофійович не полишав наукових досліджень, 1968 року захистив докторську дисертацію. Головне дітище П.Т.Тронька – унікальне 26-томне видання “Історія міст і сіл Української РСР”. Колосальна, безпрецедентна за масштабами робота, в якій брали участь понад 100 тисяч осіб, була здійснена за неповні 12 років. У 1976 році це видання і його керівник були удостоєні Державної премії СРСР у галузі науки і техніки.
У 1978-му П.Т.Тронька обрали академіком і віце-президентом Академії наук України. З 1979-го керував відділом історико-краєзнавчих досліджень в Інституті історії АН УРСР. Під керівництвом ученого розпочалася робота з підготовки “Зводу пам’яток історії і культури України”, за його ініціативою і безпосередньою участю розгорталася робота зі спорудження музеїв народної архітектури і побуту в Києві, українського козацтва на Хортиці, музею Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. та інші. Перу дослідника належать понад 600 наукових праць, зокрема 17 монографій.
Зі здобуттям Україною незалежності Петро Тимофійович зосередився на науковій, науково-просвітницькій та науково-організаційній діяльності, а також на захисті й відтворенні пам’яток історії і культури. Очолюючи головну редколегію багатотомної серії книг “Реабілітовані історією”, проводив велику координаційну роботу, завдяки якій було повернуто добре ім’я сотням тисяч жертв тоталітаризму. Як голова Національної спілки краєзнавців багато зробив для формування краєзнавства як масового руху, як голова Всеукраїнського фонду імені Олеся Гончара домігся відтворення визначних архітектурних пам’яток – Михайлівського та Успенського соборів.
Багатогранна праця Петра Тимофійовича Тронька відзначена численними державними нагородами: орденами Леніна, Жовтневої революції, чотирма орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, “За заслуги” III ступеня, князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Всі, хто працював разом із Петром Тимофійовичем, відзначали, що він був надзвичайно вимогливим, принциповим у професійній діяльності, а при тому вирізнявся величезною людяністю, інтелігентністю й доброзичливістю.

Підготувала Марія ВІТРИЧ.