Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, або Богоявлення, – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назви “Водохреща”, “Йордан”. Відзначають його 19 січня. Напередодні встановлений суворий піст.
Слово “хрещу” в грецькій мові означає “занурюю у воду”. Неможливо зрозуміти сенс хрещення, не збагнувши символічного значення води, про яке говориться у Старому Завіті. Вода – це початок життя. Де немає її, там – пустеля. Іоаннове хрещення було символічним і означало, що як тіло омивається і очищається водою, так і душа людини, яка кається і повірила у Спасителя, буде очищена від усіх гріхів Христом. Сам Іоанн виголошував: “Іде за мною сильніший за мене, що я не гідний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його; я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим” (Мк. 1, 7-8).
Про Хрещення Господнє розповідається в усіх чотирьох Євангеліях. На 30-му році Свого життя, перед виходом на проповідь, Іісус прийшов на ріку Йордан, де Іоанн Хреститель, проповідуючи покаяння у гріхах, хрестив народ і захотів, щоб він хрестив Його. Коли Іісус Христос вийшов із води і молився, відкрилися Небеса, і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Нього, і почувся голос: “Це є Син Мій улюблений, в Ньому Моє благовоління” (Мф. 3, 17).
Отож Свято Хрещення називається також Богоявленням, оскільки при Хрещенні Господа явилася Божественна Трійця: Бог Отець (який говорив про Сина), Син Божий (який хрестився від Іоанна і був засвідчений від Бога Отця) і Дух Святий (який зійшов на Сина у вигляді голуба). Богоявлення відкрило нам велику Божественну тайну Святої Трійці. Тепер кожен, хто охрещується, стає причасником цієї тайни. Під час хрещення у воді, джерелі нового життя, людина помирає для гріха і воскресає для Бога. Але щоб дійсно бути чистим душею, потрібно працювати над собою все життя.
Святу Богоявлення передує навечір’я, богослужіння якого схоже з чином навечір’я Різдва. В кінці богослужіння звершується перше освячення води. Освячена вода в грецькій мові має назву “агіасма”, тобто “велика святиня”. У день самого свята вода освячується в хрестоподібній ополонці – “Йордані”. Біля неї зазвичай встановлюють виготовлений з льоду хрест. Святкову ходу для освячення води на природних водоймах називають “Хресним ходом на Йордан”. Колись в Україні такий хід був дуже багатолюдним і урочистим. До річки на Водохреща йшли всі: старі, молоді, малі. Кожен ніс глечик на воду. Хлопці брали з собою голубів, щоб потім випустити в небо. У краях із міцними козацькими традиціями парубки та молоді чоловіки їхали до річки на конях.
Нині традиція “Хресних ходів на Йордан” відроджена. Після молитви люди омиваються святою водою і беруть її з собою, з вірою в те, що ця вода володіє чудодійною силою. Хрещенська вода – святиня, яка має бути в домі кожного православного християнина. Її зберігають біля святих ікон.
Наступного після Водохреща дня православні відзначають Собор чесного і славного Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна. Церква прославляє Пророка, через руки якого Господь охрестився в річці Йордан. Проповіддю Іоанна Предтечі  скінчився старозавітний період і почався новозавітний. Сам Господь казав про святого так: “…не було серед народжених жінками більшого за Іоанна Хрестителя…” (Мф.11,11).

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.