“І не буде в мене більше тата…”

Уродженець села Римарівка Гадяцького району, 34-річний Анатолій Лифар, героїчно загинув у серпні 2014 року поблизу Іловайська Донецької області. Нещодавно земляки провели Героя в останню путь. Йому було лише тридцять три…
Біографія Анатолія Лифаря мало чим відрізняється від біографій ровесників. Після закінчення сільської дев’ятирічки навчався у Гадяцькому ПТУ, де здобув спеціальність тракториста-машиніста. Потім була служба у Збройних силах України. Повернувшись із армії, розпочав трудовий шлях: працював на Півночі, на підприємствах і в організаціях Гадяча. “Він був хорошим сином, братом, люблячим батьком, людиною чесною, добросовісною. В усьому намагався бути першим”, – так говорять про нього односельці, друзі, знайомі.
На подвір’ї батьківської хати у Римарівці зібралася велелюдна громада. Люди із вінками та квітами, тугою в серці та сльозами на очах прийшли провести в останню дорогу свого Героя. Болю та сліз не стримував ніхто. Прощалися із Героєм його найближчі родичі, сусіди та односельчани, однокласники та друзі, десятки вдячних знайомих і зовсім незнайомих людей, бойові побратими, які прийшли віддати шану своєму землякові.
Найболючіше було бачити хлопчика  років десяти – сина Анатолія, він не переставав витирати гіркі сльози і повторював: “І не буде в мене більше тата…”
Кажуть, людина помирає не тоді, коли перестає битися її серце, а тоді, коли про неї забувають ті, хто її знав та любив, задля кого вона жила. Будемо пам’ятати Анатолія Лифаря. Він воював і загинув за Україну, її майбутнє, за нас з вами!..
***
У селі Велика Круча Пирятинського району в останню путь провели учасника АТО Станіслава Таранця. Вшанувати світлу пам’ять захисника Вітчизни зібралися близькі, друзі, односельці, керівники та громадськість району.
Станіслав Таранець народився 13 серпня 1979 року. Закінчив у 1995 році Великокручанську школу та вступив до Київського університету цивільної авіації, де навчався на військовій кафедрі. Після закінчення навчального закладу був направлений до селища Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області. Потім продовжив службу у військовій частині в Кіровограді, мав звання капітана.
Влітку цього року разом зі своїми товаришами Станіслав Таранець брав участь в АТО на Сході України. Але нікому не вдається передбачити свою долю: ні сам Станіслав, ні його близькі не могли знати, що життя хлопця може обірвати трагічна автомобільна катастрофа…
У минулому році Станіславу виповнилося 35. У нього осиротіли дружина Юлія та донька Софія…

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.