Володимир ПРИХОДЬКО: “Ми є лідером галузі. І маємо ним залишитися”

Уже стало доброю традицією, що президент ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” Володимир Приходько наприкінці року дає інтерв’ю прес-службі підприємства, в якому підбиває підсумки періоду, що минає, й окреслює перспективи, плани.
– Володимире Івановичу, рік тому Ви висловили сподівання на розвиток внутрішнього ринку. Наскільки вони справдилися?
– На жаль, 2014 рік для України став роком політики, але аж ніяк не економіки. Кризові явища у народному господарстві в цілому, в машинобудуванні та вагонобудуванні зокрема, стали ще більш помітними і ускладнили нашу роботу. Стагнацію на ринку, яка і так відчувалася б, поглибили та посилили події на Сході України, розрив не з нашої ініціативи економічних зв’язків із Росією.
Перманентні кадрові зміни в Укрзалізниці не сприяли розвитку внутрішнього ринку залізничного транспорту. Хоча потреба Укрзалізниці у вантажних, а особливо ж у пасажирських вагонах є значною, однак цей попит залишається відкладеним.
Вихід на інші ринки – справа не одного місяця і навіть не одного року. До того ж ми знаємо: знайти замовників за кордоном значно легше, якщо продукція експлуатується в Україні, про неї є позитивні відгуки, досвід роботи на залізниці, в метрополітені.
– Які головні уроки 2014 року?
– Рік, що минає, був складним, непередбачуваним, я б сказав, роком краху ілюзій. При цьому, за умови різкого зменшення попиту на вантажні вагони, ми все ж мали роботу: займалися модернізацією 95 вагонів метро для Київського метрополітену, запускали в експлуатацію наші швидкісні міжрегіональні поїзди, виготовляли ескалатори, випробовували приміський дизель-поїзд. Крім того, займалися перспективними напрямами. Хоча це зовсім не ті обсяги, що потрібні для отримання прибутку, який би забезпечив нормальну діяльність і розвиток.
Нам нелегко. Іншим вагонобудівним заводам України ще важче. Бо ні в підприємств Маріуполя, ні Дніпродзержинська немає такого рівня диверсифікації. А Стахановський вагонобудівний взагалі опинився у зоні військового конфлікту. Тож нині ми є лідером галузі. Й маємо ним залишитися. Не заради престижу чи слави, а заради колективу зі 145-річною історією, заради наших партнерів, із якими ми розпочали співпрацю, а значить, взяли на себе відповідальність і за них. На нас також лягає відповідальність за збереження і розвиток стратегічних транспортних галузей українського машинобудування, які ми створили і які рано чи пізно будуть затребуваними.
– Яким Вам бачиться 2015 рік?
– Маємо багато працювати, більше, ніж коли-небудь, і водночас бути готовими до того, що краще жити не станемо. Події розвиваються так, що транспорт соціального призначення навряд чи стане для нас рятівним колом, принаймні у 2015-му.
Хоч за останні 15 років у цьому напрямі ми створили все, що тільки можна: пасажирські вагони всіх типів, міжрегіональний поїзд локомотивної тяги, двосистемні електропоїзди, поїзди метро, приміський дизель-поїзд. Залишилося додати хіба що приміський електропоїзд.
Щоб країна могла замовляти таку техніку, потрібні бюджетні кошти. А їх немає. Боюся, що Україна буде в такій фінансовій ямі, що реально йтиметься тільки про елементарні прагматичні речі: як прогодуватися і підтримати здоров’я. Можливо, будуть закуповуватися електровози, щоб привезти вугілля, руду. Пасажири ж або не будуть подорожувати взагалі, або ж їздитимуть у тих старих вагонах, які є.
Тож ми продовжуватимемо займатися диверсифікацією, але в напрямі створення тягового рухомого складу – електровозів, тепловозів. Наглядова рада і правління ПАТ “КВБЗ” роблять усе можливе, щоб запустити проекти, які забезпечать колектив роботою. Проте є чимало чинників, котрі важко подолати.
Машинобудівна галузь України, яка залишилася у вигляді окремих острівців, не має підтримки Кабінету Міністрів, державного виваженого підходу, що став би поштовхом для розвитку. Це видно з програми уряду, в якій немає навіть слова “машинобудування”. Це свого роду позиція нашої держави. Хоча будь-яка інша країна світу таких розмірів, як Україна, має розвинуте машинобудування.
І все ж я хотів би вірити, що наше підприємство впише нові сторінки в історію України, бо наш колектив багато для цього зробив. Ми готові випускати такий потрібний державі рейковий транспорт, готові освоїти нові його види.
Користуючись нагодою, вітаю всіх вагонобудівників та членів їхніх родин із Новим роком і Різдвяними святами!
Новорічні вітання та найкращі побажання від колективу ПАТ “КВБЗ” усім мешканцям Полтавської області, працівникам Укрзалізниці, нашим партнерам в Україні та за кордоном. Хочеться вірити, що 2015 рік принесе в нашу країну мир та злагоду, стане періодом продуманих реформ, спрямованих на розвиток народного господарства та підвищення добробуту людей. Бажаю всім розвитку і процвітання!

Інтерв’ю провела
Ганна КУДІЯРОВА.

 

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.