Вхід у храм Пресвятої Владичиці

У  церковному календарі особливе місце належить святам на честь Пресвятої Богородиці, які вказують нам на велич, гідність і святість Пречистої Діви Марії, Її роль у відкупленні людського роду. Після свят Господніх вони найшанованіші. Найбільшими серед цього циклу є Різдво та Успіння, які розповідають про перші та останні хвилини життя Божої Матері на землі. Свято ж Введення в храм, яке відзначається 4 грудня, – єдине, що висвітлює події з дитинства Пресвятої Богоматері. У багатьох богослужіннях воно має назву “Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці й Пріснодіви Марії”.

У Євангелії немає жодних згадок про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і Різдво та Успіння Божої Матері, засновано на традиціях Церкви та на апокрифічних книгах. Передусім ідеться про Протоєвангеліє Іакова та Псевдоєвангеліє Матфея “Про Різдво Пречистої Діви Марії”. Із цих джерел довідуємося, що батьки Пречистої Діви Марії, свв. Іоаким та Анна, будучи бездітними, дали обіцянку: якщо в них народиться дитина, то віддадуть Її на службу Богу в Єрусалимський храм. Господь Бог почув їхні молитви і дав їм доньку. Коли Марії  виповнилося три роки, вони привели Її до храму й віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Іоанна Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час, аж до заручин зі св. Йосифом.
Введення належить до 12 найбільших православних свят,  має один день перед- і чотири дні післясвята. Про його відзначення є згадки вже від V століття, але загальнопоширеним воно стало набагато пізніше. Уся Східна Церква почала його святкувати з ІХ століття.
Богослужіння цього дня сповнене мотивів надзвичайної радості, оспівує гідність Божої Матері та звеличує велику жертву Її батьків. Найчастіше Пречиста Діва Марія прославляється як Божий храм:  “Ти – храм Божий”, “храм освячений”, “храм, що має вмістити Сина Божого”, “храм живий святої слави Христа Бога нашого”, “Боговмістимий храм”.
Пресвята Богородиця, входячи в храм, хоча роками була дуже молода, але зріла духом: “Трилітня тілом, – сказано у третій пісні канона свята, – багатолітня духом, ширша від небес і вища понад небесні сили…” Вона є сповнення пророцтв Старого Заповіту й слава Нового Заповіту: “Ти – пророків проповідь, апостолів слава й мучеників похвала, і всіх земних обновлення, Діво Мати Божа. Тому святкуємо Твій у храм Господній вхід, Пречиста, співаючи, кличемо: радуйся, Твоїми молитвами спасаємося”.
У календарному циклі українського народу свято Введення замикає осінній сезон і починає зимовий. Початок нового господарського року у введенських традиціях очевидний. Зокрема вважається, що до цього свята можна копати землю лопатою, а після Введення й до Благовіщення – у жодному разі не можна, бо земля має відпочити, щоб набратися сили до наступної весни.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА. 

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.