Науковий колектив Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського не зупиняє роботи над новими дослідницькими проектами. Зокрема ще влітку під егідою облдержадміністрації кременчуцькі вчені розробили бронежилети для армії, орієнтовна вартість яких не перевищувала 1500 гривень.  Над розробкою бронежилета працювали відомі вчені кафедри технологій машинобудування. В основу розробки вони поклали комбінацію пластин із різних сталей і кольорових металів. Дослідникам довелося багато попрацювати, щоб знайти оптимальний варіант, який пройшов попередні випробування і показав високу якість. Отриману композицію без перебільшення можна назвати інноваційною технологією, адже зарубіжних аналогів їй не існує. Для підвищення міцності виробу вченими було застосовано технологію імпульсної металообробки. Створена за цією технологією композиція виявилася найбільш ефективною. Зараз науковий колектив КрНУ готується до впровадження розробки у промислове виробництво.
Варто зазначити, що кафедра технологій машинобудування вишу вже давно і плідно співпрацює з підприємствами Полтавщини. Науковий колектив на постійній основі виконує замовлення таких потужних підприємств, як ВАТ “Полтавський ГЗК”, ПАТ “КВБЗ”, АВН “Ампер”, та інших. Подібні зв’язки університетської науки й промисловості є запорукою успішного розвитку. Наступним кроком після розробки нової моделі бронежилета стали теоретичні й прикладні дослідження технологій відновлення танкових деталей.
Також провідні вчені кафедри технологій машинобудування у рамках програми допомоги Збройним силам України працюють над практичним втіленням розробленої колективом новітньої технології відновлення катків для танків. Оригінальна технологія, запропонована кременчуцькими науковцями, дозволяє відновлювати ободи ведучих катків швидко й ефективно. Перевагами технології є також економічність і можливість проводити відновлювальні роботи у польових умовах.
За попередніми технологіями з’єднання ободу, виготовленого з високоміцної малопластичної нержавіючої сталі, й бандажу з пластичної сталі було доволі складним завданням. Інноваційна пропозиція полягає в ущільненні бандажу й ободу методом імпульсного калібрування та ущільненні багатошарової стінки ободу. Як передавальне середовище використовується річковий пісок, а як допоміжний елемент – звичайний пластилін. Після імпульсного ущільнення міцність бандажу відносно ободу значно підвищується і повністю відповідає технічним умовам експлуатації.
Зараз науковий колектив готується до впровадження розробки у промислове виробництво – планується налагодження співпраці з Харківським заводом імені Малишева.

Віра ІЛЬКОВА
“Зоря Полтавщини”