Сумні паралелі окупації

Із часу окупації Абхазії та Південної Осетії минуло майже 8 років. Але замість обіцяного процвітання під російським протекторатом самопроголошені республіки опинилися в повній ізоляції. На окупованих територіях практично відсутня банківська система, всі міжнародні компанії припинили свою діяльність, жодна авіакомпанія світу не здійснює польотів до Абхазії та Осетії, а при владі там перебувають корумповані клани, зацікавлені лише у власному збагаченні…
На телеканалі ОДТРК “Лтава” з ініціативи департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА й громадської організації Полтавська філія Суспільної служби України відбулися показ фільму “Хроніки грузинського серпня” та його обговорення.
Стрічка, створена телекомпанією “Аланія”, розповідає про трагічні події в Грузії під час російської агресії у серпні 2008 року та про підготовку до неї. Це перший російськомовний документальний фільм, який відображає правдиву картину подій, а не російську пропаганду. Режисер фільму Ія Барателі мав за мету представити глядачам максимально об’єктивну інформацію, тому акцент зроблено на використанні кадрів, знятих під час конфлікту, та на свідченнях очевидців.
У фільм увійшли кадри, зняті на мобільний телефон: натовп “ополченців” б’є ногами полоненого грузина. Встановлено його особу. Це – 24-річний капрал грузинської армії. Він – серед зниклих безвісти… Є відеозапис пограбування банку в захопленому Горі, спалених грузинських сіл, інших “славних подвигів” чужинців, які називали себе “захисниками мирного населення”.
Мета фільму – показати, спираючись на документальні свідчення, що війна, яка ввійшла в історію як “п’ятиденна”, насправді такою не була. Її підготовка велася задовго до початку бойових дій, та й самі бої почалися не 8 серпня, коли збройне протистояння перейшло вже в активну фазу. Автори фільму наводять приклади неприкритої брехні, що поширювалась офіційною кремлівською пропагандою. Та свідчення неупереджених журналістів, у тому числі й російських, розвінчують цю брехню.
Картину вже продемонстрували у клубі документального кіно “Вертикаль” при Полтавській філії Суспільної служби України. Зважаючи на актуальність показаних подій, директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Олег Пустовгар зініціював трансляцію стрічки та її громадське обговорення в рамках телепередачі ОДТРК “Лтава” “Відверто про…”. Громадськість підтримала цю ініціативу, закликаючи якомога більшу кількість полтавців переглянути стрічку.
– Ідея показу фільму виникла наприкінці березня, після відвідин Міжнародного кінофестивалю документального кіно про права людини “DOCUDAYS UA” й зустрічі з кримчанами. Вони висловлювали переконання, що ситуація у Грузії та в Україні абсолютно різна, тому мені захотілося з’ясувати, що ж насправді сталося 2008 року, – зазначила одна з ініціаторів заходу, керівник клубу документального кіно “Вертикаль” Тетяна Білоброва. – Думаю, що аналіз тих подій, які ще не надто віддалені в часі, дасть нам змогу глибше зрозуміти все, що коїться нині в Україні.
І справді, набір штампів, якими російські чиновники та ЗМІ виправдовують свою агресію щодо Грузії та України, практично ідентичний. Це – звинувачення влади та громадян у фашизмі, в утисках етнічних меншин, запевняння, що росіяни воюють не з колишнім братнім народом, а з американськими та натівськими найманцями, які прагнуть розмістити свої бази поблизу російських кордонів.

Олександр ЛАСТОВЕЦЬКИЙ
Журналіст

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.