Наприкінці минулого тижня із полтавськими журналістами зустрівся відомий військовий експерт, генерал армії, радник голови Служби зовнішньої розвідки України, а з 2005 до 2010 року – її очільник, фундатор Громадського форуму “Стратегія національної безпеки України” Микола Маломуж. Він повідомив, що заїхав у Полтаву по дорозі, прямуючи у Південно-Східний регіон України, де якраз тривала розпочата тими днями антитерористична операція в Слов’янську. Про ситуацію в країні й перспективи розвитку подій Микола Маломуж розповів у ході прес-конференції, наголосивши, що сьогодні кожного громадянина України, де б він не жив, непокоїть доля нашої держави у майбутньому.

– Хочу повернутися на декілька місяців назад, коли відбувалися надзвичайно буремні події у Києві на Майдані, у кожному місті. Наші північні сусіди кажуть, що їх інспірували західні країни чи якісь спецслужби, але це далеко не так, бо неможливо інспірувати мільйонні виступи народу. Ще за кілька місяців до того, приблизно за рік, прогнозувалося, що в суспільстві відбуваються кардинальні, радикально якісні зміни, які передбачають і нові стандарти життя – моральні, правові, економічні, соціальні, антикорупційні. Ми прогнозували це. Я очолюю Громадський форум “Стратегія національної безпеки України”, який об’єднав багатьох видатних діячів – учених, науковців, екномістів, аграріїв, підприємців – із різних регіонів нашої країни. Це той Форум, який відпрацьовує і стратегічні напрямки розвитку держави, і конкретні, практичні. Це співтовариство дало аналіз-прогноз, наголошуючи, що ситуація буде кардинально змінюватися наприкінці 2013 року, і не лише в плані масових виступів, а й можливих силових дій. Колишньому керівництву країни і представникам громадськості ми рекомендували вийти на мирну модель врегулювання ситуації – провести відповідні зміни в уряді, в силових структурах, у судовій системі, дати нову перспективу розвитку суспільства. Але так не сталося. І вже пізніше, після перших подій на Майдані, ми також пропонували діалог на рівні авторитетних людей, відпрацювавши конкретні дії: вибачення президента перед студентами, відставка уряду, силовиків, розслідування по кожній ситуації, можливо, дострокові вибори президента. І на першому етапі це було погоджено, але після візиту Януковича в Росію все відмінилося – вже була установка на радикальні дії, на силові методи і на жертви. Це призвело до фактичної відставки президента, який покинув країну, а він був попереджений, що буде заарештований і відданий до суду негайно.
Далі події розвивалися за іншим сценарієм, зрозуміло, що геополітичні інтереси Росії і Заходу зійшлися на території України, яка була ослаблена й не могла дати потужну відсіч, у першу чергу – на Сході. Був відпрацьований план дестабілізації ситуації, введення іноземних військ, спочатку навіть офіційно відпрацьований. І, як наслідок, – відторгнення Криму, “навчання” на кордонах східних і південних областей України. Ми створили координаційну раду офіцерів і військовослужбовців України, пропонували термінові моделі дій, по Криму зокрема, з урахуванням колишнього досвіду. Керуючи відповідними підрозділами СБУ на початку 1990-х років, у середині 1990-х я займався локалізацією подібних сценаріїв. Ми пропонували упродовж дня згенерувати всі зусилля СБУ, МВС, прикордонників, блокувати захоплену Верховну Раду Криму, ввести надзвичайний стан на території АР Крим. Тоді, на мою думку, не з’явився б Аксьонов, не були б запрошені на підтримку іноземні війська і події розвивалися б в іншому ключі…
Микола Маломуж шкодує, що до тих багатьох порад влада не дослухалася, і, характеризуючи подальші події в Україні, наголошує, що, нарощуючи контингент російських військ на кордонах із Донецькою, Луганською, а також Чернігівською, Сумською областями, Путін вважав, навіть був абсолютно впевнений у тому, що його рейтинг надзвичайно високий, тож він матиме миттєву підтримку сотень або й мільйонів жителів цих та інших регіонів України, бо його тут буцімто нетерпляче чекають і радісно зустрінуть “визволителів”. І це буде підставою уже відкрито ввести війська в Україну.
– Я мав особисті контакти із Путіним, Медведєвим, з іншими російськими керівниками, і неодноразово. Путін принципово відмовився спілкуватися із виконуючими обов’язки президента України, прем’єр-міністра й іншими представниками влади, вважаючи їх нелегітимними, – розповідає Микола Маломуж. – Тривали переговори і зі Сходом, і з Заходом. Ішлося про те, що розблокування пакета мирного співіснування веде не тільки до війни між державами, а й до глобальної світової війни. Після багатьох консультацій прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що війська відводяться. І в той період гостра фаза можливого введення російських військ була пройдена… Другий сценарій (після захоплення Криму) дестабілізації вже на рівні областей не вдався, люди не виявилися прихильниками таких радикальних дій.
Нині триває третій варіант реалізації великої російської програми по Україні, говорить військовий експерт, і його завдання – розширити географію на райони, міста, невеличкі містечка, орієнтуючись на захоплення приміщень – адмінбудівель, підрозділів СБУ, МВС, військових частин. Щоб показати міжнародній громадськості, що це – масовий рух і він пішов знизу – до областей. І – впливати на людей через групи, які захопили певні об’єкти, щоб одержати підтримку, нейтралізувати можливі антитерористичні операції чи виступи тих, хто стоїть на інших позиціях. Але все це – із використанням зброї, силового і психологічного тиску, адже зрозуміло, що триває велика інформаційна війна. І не лише через ЗМІ, а й на рівні побутового поширення інформації, залякування людей, як, наприклад, з’ясувати, чи вже діє в цьому місті “Правий сектор”, чи вже його члени захопили приміщення, чи ввійшли в будинок сусіда? І цей сценарій реалізується досить успішно, маємо в тих районах досить напружену ситуацію, дехто навіть зазначає, що вона – на межі громадянської війни. Я б так не кваліфікував, але деякі ознаки є, ми – на грані дестабілізації, можливо, навіть від’єднання окремих територій, якщо залишатимемося пасивними.
– Ми ініціювали проведення Женевських зустрічей, щоб погодити позиції і по Заходу, і по Сходу України, відпрацювати спільну модель врегулювання ситуації, – зазначає Микола Григорович. – Але я хочу акцентувати на тому, що без конкретних дій центральних органів влади і правоохоронних структур у цих регіонах – не в плані проведення тільки антитерористичних операцій, а в плані глибокого діалогу і порозуміння – стабілізації не буде. Я зустрічався з багатьма авторитетними людьми із Донецька, Луганська, Харкова, вони готові вести активний діалог із представниками центральної влади й активом у регіонах, до них прислухаються люди, і ті, які там стоять на площах, і поза площами, їм довіряють, як своїм. Потрібна конкретно відпрацьована програма дій.
А вона включає багато пунктів, де найголовніші – покарати злочинців, тих, хто вбивав людей, і відпустити затриманих невинних, гарантувати їм безпеку, прийняти закон про місцеве самоврядування, передавши обласним і районним радам функції формування влади, бюджетів, вирішення всіх місцевих питань, щоб люди відчули, що вони – господарі на своїй землі й самі контролюють ситуацію. Центральні функції держави – стратегічні, економічні, дипломатичні, безпекові тощо, звісно, мають бути збережені. Й усе це треба робити негайно. Ці проекти давно відпрацьовані, зазначив Микола Маломуж і як приклад навів злагоджену роботу полтавських правоохоронних органів та інших структур – далеко не в усіх регіонах вона є такою, наголосив він. Класична формула – дії спецслужб і представників внутрішніх військ на упередження, і саме вони вберегли від захоплення кількох військових частин і складів із зброєю, зокрема в Артемівську.
Виведення економіки з тіні – також одне з першочергових завдань стратегічного розвитку держави.
– Нам не потрібно брати кредити і створювати боргові ями для наших дітей і внуків – треба йти шляхом інвестування і повернення коштів, такі програми розроблені по кожній області, по кожному району, – наголосив експерт, наводячи приклади успішного подолання корупції і економічного прориву, зокрема в Грузії, Малайзії.
І дуже важливо, додав він, створити нормальні умови для життя людей, подбати про нові кадри, кожному почати із себе, дотримуючись демократичних принципів діяльності. Жоден із наших президентів цього екзамена не витримав, на цьому наголошують і представники світової спільноти, з якими йому часто доводиться спілкуватися, сказав політик. Адже щоразу формувалися практично кримінальні, кланові відносини.
Але оскільки нині головне питання, яке надзвичайно турбує всіх, стосується можливої війни, Микола Маломуж повернувся до цієї теми:
– Добре знаючи оперативну ситуацію по Росії, скажу: війна зараз не передбачається, війни не буде, хоч оперативна робота по дестабілізації, підтримуванню сепаратистських рухів триватиме й надалі.
І – маємо момент істини, коли є змога змінити ситуацію в країні, наголосив військовий експерт. Приходять нові люди у владу, мають перемогти нова мораль, ідеологія, нова економіка, боротьба з корупцією. А передумови для змін, для оновлення всієї палітри державного устрою нині у нас є, хоч ситуація в країні дуже складна. Ми стоїмо на межі дуже потужних випробувань. Якщо не стабілізуємо ситуацію на Півдні й Сході, можемо не дочекатися виборів, а втягнутися у серйозне протистояння. У найближчі дні будуть кадрові зміни у центрі й на рівні регіонів, наголосив Микола Григорович, і Громадський форум тут також надає свої рекомендації. Часу обмаль, але маємо зняти напругу в Україні. Замість нас самих ніхто нічого для нас не зробить, наголосив він.
Микола Маломуж відповів також на запитання журналістів. Щодо антитерористичних дій у Слов’янську, то їх почали без глибокого вивчення оперативної обстановки, вважає він, до того ж такі дії треба проводити одномоментно на всіх об’єктах – у шістьох містах, у всіх захоплених приміщеннях. Тоді буде ефект, нейтралізуються всі сили, всі екстремісти. Без діалогу з людьми, які підтримують сепаратистів, без їхньої переорієнтації надзвичайно складно таку операцію проводити. Мінімум – потрібно, щоб ці люди зайняли нейтральну позицію і не втручалися, максимум – щоб вони самі почали активні протести. Якщо люди в місті будуть проти терористів, вони їх виженуть. Нині непрофесійна діяльність уже призвела до жертв, до ширшої дестабілізації, бо люди налякані антитерористичною операцією, ці дії деструктивні, наголосив експерт, повторюючи, що потрібні глибокий діалог із людьми і реалізація напрацьованої програми дій про самоврядування на місцях. На терористів також є методи впливу, говорить експерт, він особисто брав участь у багатьох міжнародних антитерористичних операціях, у ході яких ніхто не загинув. Поки що люди, які проводять АТО, не здатні це зробити. Призначення на різних рівнях пішли за партійними квотами, а насправді потрібні професіонали. І це треба змінити, не дати шансу новим проявам корупції. У бойових операціях люди ніколи не підуть за керівником, якому вони не довіряють. У перспективі Україна має стати сильним гравцем на міжнародному рівні, інакше з нею ніхто рахуватися не буде. І підтримувати – теж не буде.
Чи надовго затягнуться нинішня криза і тривожна невизначеність – це залежатиме від того, вважає Микола Маломуж, як пройдуть вибори, хто стане президентом України і якою буде його команда. Якщо це буде сильна, потужна особистість, справжній лідер, ми відразу йдемо на діалог зі Сходом, із місцевими авторитетними людьми, які готові допомогти стабілізувати ситуацію, створюємо умови для звільнення захоплених об’єктів, якщо з екстремістами не вдасться домовитися – в деяких випадках треба провести силові операції, щоб зняти ці питання. І відразу дати імпульс економічному розвитку. Стане стабільною держава – включається увесь ресурс інвестицій. Йдеться не лише про США і Європу, із Росією також потрібен діалог з метою стабілізації відносин. Хоч умови дуже складні – через запровадження санкцій Росія деградуватиме економічно. Ці процеси вже пішли, там почнуться потужні демократичні рухи.
Тож ситуація може стабілізуватися упродовж кількох місяців, а може затягнутися на роки і невідомо чим закінчитися. Фундатор Громадського форуму “Стратегія національної безпеки України” Микола Маломуж закликає усіх українців бути небайдужими, долучатися до ініціатив Форуму.

Лідія ВІЦЕНЯ
“Зоря Полтавщини”