Завзятий студзагін

Яскравою сторінкою в житті багатьох молодих людей стала участь в студентських будівельних загонах. Літопис трудового семестру студентства Полтавщини почався у 1965 pоці, коли на цілину виїхав будзагін “Полтавчанка” інженерно-будівельного інституту. Тоді 100 його бійців заклали селище в Казахстані. За 63 дні було збудовано і введено в експлуатацію 5 об’єктів, виконано робіт на суму 168 тисяч карбованців. У 1971 році на будовах області і за її межами працював уже 21 будзагін, який об’єднував 967 чоловік. Молоді будівельники освоїли капіталовкладення на суму 2470 тисяч карбованців. У 1973 році 30 студентських будівельних загонів області чисельністю 2,3 тисячі бійців виконали будівельно-монтажні роботи на суму 1,9 мільйона карбованців. За звитяжну працю СБЗ Полтавської області був нагороджений перехідним Червоним Прапором ЦК ЛКСМУ.
Під девізом “Ми історію пишемо кельмою” трудився у Тюменській області будівельний загін “Темп-75” Полтавського педагогічного інституту, сформований в основному зі студентів історичного факультету. Одного разу вночі неподалік від місця дислокування будзагону спалахнула пожежа. Вогонь загрожував перекинутися на склади, житлові будинки. Підняті по тривозі бійці-будзагонівці, ризикуючи життям, вивели з ангарів автомашини і трактори, а потім і загасили пожежу. Таким чином було врятовано матеріальних цінностей на сотні тисяч карбованців.
З кінця 1970-х pоків географія діяльності студентських будзагонів змінилася. Виходячи з того, що в селах Полтавської області не вистачало тваринницьких приміщень, об’єктів соціально-культурного призначення, житла, а будівельні організації відчували гострий дефіцит робочих рук, Полтавський обком комсомолу звернувся до ЦК ВЛКСМ та ЦК ЛКСМУ з проханням дозволити студентським будівельним загонам працювати лише на території краю. Це прохання було задоволене.
За роки одинадцятої п’ятирічки (1980–1985 pоки) Полтавський обласний студентський будзагін виріс до  4 тисяч чоловік. Протягом 1980–1984 pоків студенти освоїли понад 27 мільйонів карбованців капітальних вкладень. Бійці будзагонів здали в експлуатацію десятки тваринницьких приміщень, господарські склади, об’єкти житлового і культурно-побутового призначення.
У 1983 році під девізом “За решетилівський студентський мільйон!” 19 будзагонів трудилися у господарствах Решетилівського району. Студенти довели, що у них слова не розходяться з ділом. Взяті зобов’язання були перевиконані. У 1984 році комсомольські організації навчальних закладів кращі свої загони направили вже у два райони області: 16 загонів – у Козельщинський і 13 – в Чорнухинський. Вони взяли зобов’язання побудувати у цих районах 60 житлових будинків, 2 тваринницьких приміщення, 2 клуби, 6 будинків тваринників, амбулаторію, їдальню, магазин.
У практику діяльності загонів впроваджувались прогресивні методи організації праці. Так, якщо в 1983 році за бригадним підрядом працювало близько половини всіх загонів будівельного профілю, то в 1984 році – практично всі. Збільшилося (до 40 відсотків від загальної кількості) число будзагонів, які працювали за особовими рахунками економії, ощадливості і якості.
Значна увага приділялася розвитку самостійної творчої праці студентської молоді. Так, у Полтавському інженерно-будівельному інституті переглянули тематику курсового і дипломного проектування з тим, щоб студенти розробляли реальні теми за замовленнями будівельних і проектних організацій. Інститут узяв зобов’язання виконати за три роки проектні роботи по перебудові сіл Козельщинського району. В 1983 році випускники вузу захистили 9 реальних дипломних проектів, у 1984 році – 15. Спроектовані об’єкти споруджували будзагони інституту. Наприклад, за проектами, розробленими студентами, були збудовані будинок механізатора у колгоспі “Червоний партизан” Козельщинського району, стайня у колгоспі ім. Артема Чутівського району та інші споруди.
Важливе місце у діяльності будзагонів займало шефство над братськими могилами воїнів, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, пам’ятниками солдатської слави. У ході трудового семестру 1984 року бійці будзагонів відремонтували 12 обелісків і пам’ятних знаків. Увагою і турботою оточувалися ветерани війни і праці та їхні сім’ї.

 

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.