Досягнення у культурній сфері

u1Важливим напрямком діяльності комсомолу Полтавщини було піднесення культурного рівня молоді, формування духовно багатої, всебічно і гармонійно розвиненої людини. У цій роботі комсомольські організації могли спиратися на досить сильну матеріальну базу. В області функціонували театр і філармонія, розвивався кінопрокат (1400 кіноустановок, 309 дитячих кінотеатрів), видавалося 2 обласні і 25 районних газет, працювало понад 100 книгарень, 965 бібліотек, 15 державних і 530 громадських музеїв. Комсомольські організації постійно здійснювали шефство над спорудженням та роботою закладів культури. Лише протягом 1980–1984 pоків студентськими будівельними загонами було збудовано і відремонтовано 180 колгоспних клубів. Талановита сільська молодь мала можливість за комсомольськими путівками вступити до Полтавського музичного училища ім. М.В. Лисенка і Гадяцького культосвітнього училища.
У 1960–1980-х pоках зміцнився зв’язок комсомолу з молодою творчою інтелігенцією. Постійно проводились конкурси, творчі звіти молодих акторів і виконавців. У ці роки розкрився талант таких артистів, як Віра Волкова, Жанна Северин, Володимир Івакін, Неллі Ножинова, Євген Підгорний, Алла Дубова, Ніна Вербунко, В’ячеслав Скорик, Людмила Щеглова. Популярністю у молоді користувався спектакль обласного музично-драматичного театру ім. М.В. Гоголя за п’єсою Я. Гамари “Твої 16” у постановці молодого режисера Віталія Кашперського. Випускник Київської консерваторії Герман Юрченко з перших років роботи у Полтавському музичному училищі ім. М.В. Лисенка не лише зарекомендував себе як талановитий педагог, але й як палкий пропагандист класичної музики. Спільно з комітетами комсомолу вузів і технікумів Полтави він організовував для студентської та учнівської молоді цикли лекцій і концертів про творчість вітчизняних і зарубіжних композиторів-класиків.
Активізації роботи з творчою молоддю сприяло заснування ЦК ЛКСМУ республіканської премії ім. Миколи Островського за кращі твори у галузі літератури і мистецтва (1966 p.), літературної премії імені поета комсомольської юності Павла Усенка за кращі твори, в яких оспівується героїка сьогодення, славні справи наших сучасників (1976 p.). Полтавським обкомом комсомолу була заснована обласна премія імені Петра Артеменка для відзначення кращих творів літератури і мистецтва на молодіжну тематику (1967 p.).
Помітною подією культурного життя став X Всесоюзний фестиваль молодих поетів братніх республік, проведений у Полтаві у травні 1978 року ЦК ВЛКСМ та Спілкою письменників СРСР. У рамках фестивалю молоді поети мали можливість ознайомитися з трудовими справами полтавців. Звитяжна праця трудівників області приваблювала і місцеву творчу молодь. Характерними стали поїздки молодих акторів, майстрів живопису, музикантів у колгоспи, радгоспи, на промислові підприємства, будови. Утвердженню в мистецтві теми праці, створенню образів сучасника сприяли творчі звіти лауреатів обласної комсомольської премії перед трудівниками промисловості та сільського господарства, студентами. Імена поетів Валентини Євтушенко, Людмили Овдієнко, Михайла Шевченка, Тараса Нікітіна, скульптора Володимира Білоуса, художників Володимира Попенка, Валерія Мозока, Миколи Підгорного, що з’являлися на сторінках газет і журналів, у каталогах художніх виставок, були не лише свідченням зросту майстерності творчої молоді, але й показниками роботи з нею лідерів комсомолу.
Комітети комсомолу прагнули максимально залучати молодь до занять у колективах і гуртках художньої самодіяльності. З цією метою використовувалися різноманітні форми – літературно-художні вечори, виставки, огляди, олімпіади, конкурси, фестивалі. Періодично, до чергової річниці радянського календаря, відбувалися масові огляди художньої самодіяльності. Так, у заключному концерті переможців фестивалю самодіяльного мистецтва, присвяченого 100-річчю В.І. Леніна, у Полтавській області взяло участь 1545 хорових колективів, 620 солістів, 600 танцюристів, 500 читців-декламаторів. Подібні помпезні заходи мали створювати враження ідейної монолітності суспільства. Водночас увага до самодіяльної творчості мала й позитивні наслідки. У середині 1970-х pоків область мала 920 будинків культури і клубів, у яких займалося близько 7 тисяч колективів (23 з них мали звання народних, 2 – заслужених).
Чудовою виконавчою майстерністю відзначалися: самодіяльний інструментальний ансамбль “Карусель”, народний хор Полтавського педагогічного інституту “Калина”, народний самодіяльний ансамбль народного танцю “Зорецвіт” Палацу культури виробничого об’єднання “Дормашина” Кременчука, ансамбль пісні і танцю “Ровесник” Палацу піонерів і школярів Полтави. Агіткультбригада Лохвицького районного будинку культури, якою керувала комсомолка Валентина Горбик, провела 400 виїздів із концертами безпосередньо на польові стани, у тракторні бригади, на ферми. Успішно виступала також агітбригада Луценківського сільського будинку культури Лохвицького району, до складу якої входили молоді люди різних професій – учителі середньої школи Марія Дорошенко і Надія Батько, трактористи – брати Борис і Володимир Шевченки, завідуюча дитсадком, секретар комсомольської організації колгоспу Любов Матвійчик та інші. У вільний від роботи час вони радували теплим словом і дзвінкою піснею своїх односельців, давали концерти у сусідніх селах.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати
12345 (Без оцінки)
Loading...

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.