– Володимире Івановичу, чому, на Ваш погляд, білорусько-українська співпраця виявилася настільки успішною?

– Є кілька причин. Ми розуміли, що в умовах нестабільності у відносинах між Україною та Росією експорт продукції й просування на ринку Російської Федерації буде проблематичним.

З іншого боку, розуміли, що потрібно виконувати вимоги країни-імпортера, які формулювалися так: ми не будемо купувати у вас техніку, якщо не буде локалізації виробництва у нашій країні.

Білоруська залізниця є однією з найпотужніших на просторах СНД. Вона – серед лідерів за величиною парку, обсягами вантажних і пасажирських перевезень, темпами розвитку інфраструктури. Але найголовніше – у керівників Білоруської залізниці була і є добра воля до плідного співробітництва. Вони шукали контакти та шляхи створення галузі білоруського вагонобудування, а ми – партнерів та нові ринки. Тобто ми рухалися назустріч одне одному. Прагнення обох сторін до співпраці та розвитку привело до союзу. І це саме той союз, якого хотіли і Білоруська залізниця, і Крюківський вагонобудівний завод.

– Співробітництво розвивається лише у цьому напрямку?

– Стосовно вантажного вагонобудування, то білоруська сторона висловила готовність імпортувати технічно складні вагони, але наполягала на спільному виробництві найбільш простих вагонів. Ішлося про піввагон – найрозповсюдженіший універсальний залізничний вагон. Спочатку локалізація його складання була незначною, поступово збільшувалася, і нарешті у Могильові навчилися все робити самостійно.

У пасажирському вагонобудуванні ми вийшли на рівень спільного підприємства. Створено «Гомельський вагонобудівний завод», акціонерами якого є і Білоруська залізниця, і Крюківський вагонобудівний завод.

На моє переконання, у Гомельського вагонобудівного заводу – велике майбутнє. Зараз тут налагоджено виробництво вагонів локомотивної тяги. У подальшому, в разі необхідності, він може випускати електропоїзди, дизель-поїзди, поїзди метрополітену.

– Крюківські вагонобудівники готові організувати випуск такої технічно складної продукції у Білорусі?

– Так. Спеціалісти ПАТ «КВБЗ» працюють над новими проектами в галузі транспорту соціального призначення. Уже наступного року плануємо розробити, виготовити дослідні зразки та провести комплекс випробувань приміських дизель- та електропоїздів. Створено і поставлено на виробництво поїзд метро з асинхронним тяговим приводом на люлькових візках із пружинним підвішуванням. Сьогодні він обладнаний безлюльковими візками з центральним пневмопідвішуванням, і вже на них проходить випробування у Київському метрополітені. Ці візки – новинка від Крюківського вагонобудівного заводу.

2014 року ми плануємо запропонувати клієнтам двоповерховий вагон. Це – вагон локомотивної тяги для міжрегіональних перевезень зі швидкістю 160–200 кілометрів за годину. Кузов буде виготовлено із екструдованих алюмінієвих панелей, щоб зменшити навантаження на вісь та збільшити швидкість. Звичайно, вагон буде оснащено сучасними системами електрообладнання, життєзабезпечення, відеоспостереження, новим санітарно-технічним обладнанням. Міжвагонні переходи – герметичні, зчіпні пристрої – жорсткі. Це – для зручності пасажирів у дорозі, зменшення шуму та впливу навколишнього середовища. Будемо також застосовувати візки з центральним пневмопідвішуванням власного виробництва. У такому вагоні може їхати майже 140 пасажирів. Тому двоповерховий вагон – економічно найвигідніший для перевезення пасажирів.

Завершуються роботи з постановки на виробництво міжрегіонального швидкісного електропоїзда з експлуатаційною швидкістю руху 160–200 кілометрів за годину. На порядку денному – створення нового високошвидкісного електропоїзда зі швидкістю руху 250 кілометрів за годину. Ми зараз працюємо в цьому напрямі. У високошвидкісних поїздів повинні бути легкий і міцний кузов із алюмінію, навантаження на вісь – не більше 16 тонн. Такий поїзд потребує особливої гальмівної системи, змін у зовнішньому вигляді згідно із законами аеродинаміки.

Вагони і поїзди КВБЗ сьогодні ви

готовляємо з конструкційних і нержавіючих сталей, переходимо до алюмінієвих сплавів, полімерних матеріалів. Це відкриває нові перспективи у створенні транспорту і відповідає сьогоднішньому рівню в європейському транспортному машинобудуванні.

Крюківський вагонобудівний налаштований на підкорення нових вершин на шляху розвитку, що базується на принципі – вперед і вгору. Саме такі орієнтири повинен ставити перед собою і Гомельський вагонобудівний завод.