Не можна не погодитися з тим, що наша область є визнаним і беззаперечним лідером у галузі рослинництва. А от щодо тваринництва, то поки що не все так добре. Зважаючи на відсутність потужної галузі, товаровиробники зерна переважно продають його як сировину, втрачаючи на цьому чималі прибутки. Як наголошує голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко, в області є майже сто майданчиків, де можна було б споруджувати чи реконструювати тваринницькі комплекси. Тож будівництво мережі свинокомплексів Глобинським м’ясокомбінатом можна було б тільки вітати. Однак…
До “Зорі Полтавщини” звернулися мешканці села Демидівки Кременчуцького району з проханням допомогти їм розібратися з тим, чи не стане будівництво чергового свинокомплексу в їхньому селі екологічною пасткою для мешканців і навколишнього середовища. Саме це питання й стало одним із найбільш обговорюваних на черговому зібранні громади.
Директор ТОВ “НВП “Глобинський свинокомплекс” Василь Старобор детально розповів, якою безпечною буде діяльність свинокомплексу на 11 тисяч голів. Молодняк віком 1–2,5 місяця утримуватимуть у двох корпусах, які будуть збудовані на фундаменті колишніх тваринницьких ферм. Щодо екологічного впливу, то, на його переконання, будівництво нового комплексу відповідає усім нормам і стандартам. У корпусах, обладнаних європейським устаткуванням вартістю майже 6 мільйонів гривень, встановлять ще й спеціальне вентиляційне обладнання. Стоки планують видаляти в спеціальні лагуни, обклеєні товстою плівкою – геомембраною, яка перешкоджатиме потраплянню їх до грунту.
Звісно, у мешканців села, добре обізнаних із особливостями догляду за свинками й кабанцями, з’явилося безліч запитань. Одне з яких – куди ж ті стоки, які збиратимуть у лагунах, товаровиробники діватимуть далі. Ось тут виникла перша проблема. Виявляється, замість процесу сепарації, як це зроблено в Біликах Кобеляцького району, їх просто хочуть вивозити на поля. Це означає, що глобинські інвестори не застосовуватимуть новітню технологію, коли тверда фракція після обробки вивозиться на поля як натуральні добрива. Рідка ж фракція частково також використовується як добрива, а частина проходить процес очищення до стану технічної води, котру знову ж таки використовують на комплексі. Не потрібно бути великим математиком, щоб порахувати, як багато тих стоків накопичуватиметься на Демидівській фермі, адже навіть маленьке поросятко випорожнює за добу 0,5–1 кілограм фекалій. А якщо взяти до уваги думку науковців про те, що тваринницькі комплекси і птахофабрики в сучасних умовах залишаються найбільш шкідливими забруднювачами навколишнього середовища, то сумніви мешканців Демидівки не здаються такими вже безпідставними. Наприклад, один тільки свинокомплекс на 100 тисяч голів може дати забруднення, рівне забрудненню навколишнього середовища, виробленому великим промисловим центром із населенням 400–500 тисяч жителів.
Натомість у опублікованій заяві про наміри будівництва ТОВ “НВП “Глобинський свинокомплекс” не очікує ніяких можливих впливів на навколишнє середовище – ані грунтових, ані повітряних, ані водних. Звучить така заява досить дивно у той час, коли ті ж науковці стверджують, що хімічному та біологічному забрудненню атмосферного повітря значною мірою сприяють також недостатньо відпрацьовані технології. Джерелами забруднення атмосфери є приміщення для утримання худоби, відгодівельні майданчики, гноєсховища, біологічні ставки, ставки-накопичувачі стічних вод, поля фільтрації, поля зрошення. У зоні тваринницьких комплексів атмосферне повітря забруднене мікроорганізмами, пилом, аміаком та іншими продуктами життєдіяльності тварин, часто насичене неприємними запахами (понад 45 різних речовин). Ці запахи можуть поширюватися на значні відстані (до 10 кілометрів), особливо від свинокомплексів.
З іншого боку, промислове тваринництво – один із найбільших водоспоживачів. Воду там використовують для миття тварин, очищення приміщень та їх дезінфекції, підготовки кормів, миття посуду й апаратури, гідрозмиву гною і т.д. Замовник будівництва у вищезгаданих намірах заявляє про добову потребу води в обсягах 150 кубічних метрів, яку качатимуть із артезіанської свердловини. Та про те, чи вистачить у селі таких ресурсів, нічого не говорять, що також викликає сумніви у місцевих мешканців. Аналогічна ситуація і з електроенергією, адже про наміри збудувати нову підстанцію також не йдеться, як і про будівництво під’їзних доріг.
Усі ці побоювання цілком поділяє і депутат Кременчуцької райради від села Демидівка Василь Камський.
Підтримуючи наміри адміністрації ТОВ “НВП “Глобинський свинокомплекс”, він разом із Демидівським сільським головою Андрієм Пирогом побував на свинокомплексі в Глобиному та мав змогу ознайомитися з його діяльністю. Тож закликав громаду до конструктивного діалогу, виважених рішень, а щоб зняти екологічні сумніви громадян, запропонував адміністрації свинокомплексу офіційно взяти на себе відповідальність за всі екологічні наслідки його діяльності, якщо такі виникнуть.
Після тривалих дискусій вдалося ухвалити рішення щодо укладення угоди про соціальне партнерство між ТОВ “НВП “Глобинський свинокомплекс” та Демидівською сільською радою. Уже першого року інвестор обіцяє перерахувати на розвиток інфраструктури села 150 тисяч гривень. Йшлося й про створення додаткових 20 робочих місць для мешканців села.
Однак великої упевненості в безпечності об’єкта у наших дописувачів усе ж поки що немає. Тому обом сторонам краще сім разів відміряти, перш ніж відрізати.