В ексклюзивному інтерв’ю “Зорі Полтавщини” Віктор Лисак розповів про роботу колегії Міністерства охорони здоров’я України, реформування медичної галузі нашої області.

– Це було перше за останні роки виїзне засідання колегії міністерства, яке, до того ж, мало практичну складову. Його зміст та організація визначалися порядком денним: “Про виконання Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження економічних реформ на 2010– 2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”.

– Яким було практичне спрямування заходу?

– Учасники зібрання детально аналізували хід реформування системи медичного обслуговування населення, вдосконалення законодавчої бази галузі, механізми її фінансування, удосконалення первинної медико-санітарної допомоги. У Вінницькій області здійснюється відповідний пілотний проект, і нам на конкретних прикладах показали, як він реалізується. Ми побували в Крижопільському районі, що за 120 кілометрів від обласного центру з населенням понад 35 тисяч мешканців, і побачили на практиці, як, зокрема, розмежовано ланки первинної медичної допомоги, налагоджено  взаємодію лікувальних закладів, що собою являє центр первинної медичної допомоги. Що особливо важливо – сільська мережа, яка фінансувалася з місцевого бюджету, перейшла на районне фінансування, а це докорінним чином змінило ситуацію щодо її матеріального забезпечення. Якщо раніше медицина фінансувалася за залишковим принципом, то тепер забезпечуються конкретні завдання первинної ланки, тобто “гроші пішли за пацієнтом”.

Оплата праці лікарів сімейної медицини буде визначатись об’ємом роботи та індикаторами її якості. За попередніми розрахунками, лише доплата у лікарів сімейної медицини складатиме до трьох з половиною тисяч гривень. Це мотивація лікаря працювати якісно. В цілому заробітна плата лікаря сімейної медицини може скласти від 5 до 7,5 тисячі гривень. Нині дуже важливо підвищити престиж праці лікаря сімейної медицини, особливо на селі. Тому йшлося й про соціальний пакет.

– Які ще питання розглядалися безпосередньо на засіданні колегії, у ході роботи “круглих столів” та в тематичних групах?

– Йшлося про організацію первинної медичної допомоги в місті та на селі, про підготовку кадрів і роботу з ними, закріплення молодих спеціалістів на селі, адже до цього часу немає порядку виплати їм “підйомних”, обговорено багато специфічних медичних питань. Велика увага приділялася інформуванню не лише населення, а й медиків про суть реформ, адже й серед них є упереджене ставлення до змін. Не випадково Український інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я презентував спеціальні методики щодо комунікації у процесі впровадження та супроводу реформування, у тому числі щодо роботи із засобами масової інформації. Віце-прем’єр-міністр України – міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова зробила глибокий аналіз напрацювань. Матеріали обговорення, засідань робочих груп було покладено в основу прийнятих рішень.

– Полтавщина не увійшла до числа пілотних областей, але реформування галузі в нашому краї теж має свою специфіку…

– У нашій області вирішуються досить багато завдань. Успішно впроваджується європейські проекти, у тому числі щодо сімейної медицини. Ми вже маємо власні центри первинної медико-санітарної допомоги, зокрема у Комсомольську. Важливий фактор поліпшення медичної допомоги – концентрація фінансових ресурсів, бо розпорошеними коштами проблем не вирішити. І в цьому є розуміння і підтримка з боку голови облдержадміністрації Олександра Удовіченка. Так, за два останніх роки відкрито центр первинної медичної допомоги у Лубнах, дитяча лікарня у Лохвиці, онкологічний диспансер у Кременчуці, реанімаційні відділення у Пирятині, Решетилівці, Хоролі. Ми переконані, що створимо найкращий в Україні перинатальний центр. До того ж набагато раніше, ніж передбачено національною програмою. Серед здобутків –  значне зменшення дитячої смертності.

– Вікторе Петровичу, а в чому головне завдання реформ у медицині?

– Кардинально змінити стратегію боротьби за здоров’я нації. У першу чергу – це профілактика захворювань. Ми зобов’язані запобігти розвитку й ускладненню хвороб, своєчасно їх виявляючи та лікуючи, щоб громадяни, держава не витрачали величезні кошти на лікування тяжких недуг, зокрема серцево-судинних, від яких помирає дуже багато людей, у тому числі в молодому віці. Ефективна профілактика хвороб – цілком реальне завдання, і воно має вирішуватися на рівні сімейного лікаря, медицини первинної ланки, якою повинно бути охоплено все населення.

– Дякуємо за змістовну бесіду і, користуючись нагодою, вітаємо із професійним святом – Днем медичного працівника.