Студентські заробітки: прибутки чи збитки

Тож, щоб мати певну фінансову незалежність, зменшити навантаження на батьків, чимало студентів намагається влаштуватися на роботу.

Дехто переходить на заочне відділення, щоб і платити менше за навчання, і мати змогу працювати. Та проблема полягає в тому, що часто роботодавці не хочуть приймати заочників, адже будуть змушені підлаштовуватися до їхнього графіка. Так, відповідно до статті 215 Кодексу законів про працю України роботодавці зобов'язані надавати працiвникам, якi навчаються у вищих навчальних закладах, додатковi вiдпустки, iншi пiльги.

Студенти IV–V курсів денної форми навчання можуть відвідувати заняття за індивідуальним планом, відносно вільно розпоряджатися власним часом, у тому числі й працювати. За інформацією, наданою студентським відділом кадрів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, за індивідуальними планами навчається більше студентів державного відділення, ніж комерційного. Студентам І–ІІІ курсів "індивідуалки" не дають. Як же тоді молодь може заробити? Один із варіантів – кількагодинні підробітки вдень або поєднання навчання із нічними змінами. Найпопулярнішим способом швидкого заробітку є так зване промоутерство різних видів товарів і підприємств – від магазину одягу чи банку до фірмових сонцезахисних окулярів. Простіше кажучи, студенти роздають перехожим рекламні листівки. Наприклад, Валентина Калинська, студентка ІІІ курсу Полтавського університету економіки і торгівлі, скористалася такою можливістю.

– Я задоволена роботою, – говорить вона. – Це швидкий спосіб отримати невеликий, але стабільний прибуток. Якщо працювати по 3–4 години, то за кілька днів можна отримати певну суму. До того ж це зовсім не заважає навчанню.

Заробити гроші студенту стаціонару можна й іншим чином: розвантажувати вагони, працювати підсобником у нічну зміну. Але не кожен здатен жертвувати дорогоцінними годинами вільного часу чи сну. Крім того, нічні зміни та важка фізична праця підвищують ризик підірвати здоров'я. Тож доводиться вибирати поміж сьогочасним заробітком і більш віддаленою перспективою відносного достатку.

Деякі студенти мають підробіток, поєднуючи приємне з корисним. Так, Аліна Смутко, студентка ІІ курсу Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, ще з першого року навчання захопилася "вогняним мистецтвом" та почала активно його опановувати. Разом з іншими юнаками й дівчатами організувала колектив "Polaris", який демонструє "мистецтво приборкання вогню" на корпоративних вечірках. "Фаєр-шоу – це вже не тільки хобі, але ще й не професія. Я справді можу заробити достатньо для того, щоб відвідати кінотеатр чи кафе. Кращого способу отримати додаткові гроші без базової вищої освіти під час навчання чи канікул я не мала і навряд чи колись матиму", – розповідає Аліна.

Проте далеко не кожен студент має змогу працювати. Юрій Тимощук, який навчається на ІІ курсі Полтавської державної аграрної академії, зауважує: "Я б охоче влаштувався на роботу, але, зважаючи на те, що навчання вимагає багато зусиль, у мене просто фізично не вистачає часу".

Брак вільного часу в студентів – вічна проблема. І це зрозуміло, бо потрібно ж навчатися, а навколо стільки принад, які особливо привабливі в молодому віці. У цьому сенсі кардинально відрізняється від української американська чи західноєвропейська система освіти, що передбачає менше навантаження на студентів, але й коштує надто дорого, тому далеко не кожен охочий може вступити до бажаного вишу. Українські студенти ставляться неоднозначно до отримання знань за кордоном. З одного боку, їх приваблюють можливість самостійного вибору предметів та більш вільний графік відвідування занять. З іншого – лякають захмарні для України ціни на освіту, вузька спеціалізація.

Повернімося до вітчизняних реалій. Студентам завжди бракує грошей, але юнь готова працювати. Робота для молоді – можливість самоствердитися та стати самостійним. Наприклад, один мій знайомий вирішив подарувати дівчині золотий кулон. Щоб зробити це, влаштувався підсобником на будівництво. За місяць доволі важкої роботи й подарунок придбав, і в кіно із дівчиною сходив. Однак такі підробітки, як говорять у народі, й боком можуть вилізти. На жаль, саме так склалося в іншого знайомого. Юнак теж влаштувався на будівництво. Першого ж дня із запалом взявся до роботи: хотів заробити якомога більше за одну зміну. Протягом п'яти годин носив мішки із цементом на горішні поверхи. Надвечір відчув, що "підірвав" поперек. Доки лікувався, грошей витратив утричі більше, ніж встиг заробити.

Зараз усе більше студентів шукає додаткового заробітку, та інколи разом із зарплатнею вони можуть отримати й серйозні проблеми зі здоров'ям. Та чомусь над цим мало хто задумується. Можливо, тим службам і відомствам, до чиєї компетенції входять ці питання, варто більш пильно розглянути дану проблему, попіклуватися про створення для студентства необхідних умов працевлаштування та надати відповідні гарантії для убезпечення молодого покоління від травмування під час виконання трудових обов'язків. До того ж самі юнаки та дівчата повинні берегти власне здоров'я, щоб їхні підробітки не перетворились на збитки.

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.