“Нещодавно прочитав у газеті про реформи у медичній галузі й маю деякі зауваження. Як я зрозумів, передбачається три ступені: сімейна медицина; розвиток міських та обласних лікарень; створення госпітальних округів. Але ж, роблячи акцент на міських та обласних лікарнях, тим самим, на мою думку, руйнуються лікарні у селах, які закриваються або перекваліфіковуються в амбулаторії. Стосовно ж госпітальних округів, то мене цікавить, як мені, жителеві села, проходити обстеження в госпітальному окрузі, який знаходитиметься в Миргороді, якщо я там не прописаний?

Ігор Драбина”.

“Мета реформування полягає в поліпшенні якості та доступності медичних послуг. Ці питання стоять дуже гостро. Саме тому й назріла необхідність створення міжрайонних стаціонарів – госпітальних округів. Вони створюватимуться з урахуванням територіальних особливостей. Госпітальні округи можуть не співпадати з межами районів, головне, щоб люди могли легко добратися до лікарень. Очікується, що на території округу функціонуватиме лікарня інтенсивної допомоги. Вона буде оснащена відповідно до сучасних вимог, забезпечить планове лікування та реабілітацію пацієнтів на високому якісному рівні надання медичної допомоги.

Для проходження обстеження звертатися до госпітального округу пацієнтам не буде потреби. Необхідно звертатися до сімейного лікаря, який проведе діагностику та лікування, визначить так званий маршрут пацієнта. І лише в разі потреби він організує консультацію у вузькопрофільних спеціалістів”.

“Чому нині немає так званих профоглядів? Чи є у планах їх відновлення, і якщо так, то коли?

Олексій Корж”.

“Нагадаємо, що профілактичні медичні огляди – комплекс заходів, який полягає у спостереженні за здоров’ям населення, активному виявленні захворювань на ранніх стадіях, нагляді за певними групами хворих із метою забезпечення їхньої життєдіяльності та працездатності, проведення відповідних лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і соціальних заходів.

Диспансеризація – це спостереження за хворими і людьми, які мають фактори ризику розвитку хронічних захворювань.

Диспансеризація проводиться й нині. Вона здійснюється фахівцями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання. Обласні фахівці разом із науковцями Української медичної стоматологічної академії проводять консультування пацієнтів під час виїзду в райони Полтавщини. Така робота зазвичай розпочинається з проведення анкетування населення для визначення факторів ризику виникнення захворювань та здійснення антропометричних вимірів. У разі необхідності призначаються додаткові обстеження, консультації у вузькопрофільних спеціалістів та визначаються групи ризику.

Не варто забувати, що метою профілактичних оглядів є збереження і зміцнення здоров’я, забезпечення правильного фізичного і психічного розвитку, створення нормальних умов праці й побуту, своєчасне виявлення захворювань, запобігання розвитку і прогресуванню хвороб, збереження працездатності. Тому кожному, хто дбає про власне здоров’я, необхідно проходити профілактичні медичні огляди хоча б один раз на рік”.

“У поліклініці 4-ї Полтавської міської лікарні аналізи, зокрема крові, платні для непільгових категорій громадян. А от у поліклініці 2-ї міської лікарні аналізи крові безкоштовні для всіх. Чому так, адже місто одне, одна система охорони здоров’я?

Марина Федій”.

“Лабораторні обстеження мешканцям міста проводяться безкоштовно у межах виділених бюджетних асигнувань. У кожному лікувальному закладі на безоплатній основі у першу чергу обстежуються пільгові категорії громадян, ветерани Великої Вітчизняної війни, ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС. Усі інші громадяни мають можливість пройти лабораторне обстеження за наявності направлення лікаря та талона встановленого зразка. У разі виникнення спірних питань пацієнти можуть звернутися до адміністрації лікувально-профілактичного закладу для їх оперативного вирішення”.

“Нині популярна тема сурогатного материнства. У багатьох розвинених країнах світу, зокрема у Франції, це – поза законом. А наскільки це законно у нас в Україні?

Світлана Однайко”.

“В Україні сурогатне материнство – відносно нова допоміжна репродуктивна технологія. Її суть полягає в тому, що сурогатна матір добровільно погоджується виносити чужу дитину, яка після народження буде передана своїм генетичним батькам. Ця репродуктивна технологія є складною не лише в медичному та етичному, а й у юридичному аспектах.

Передусім слід зазначити, що сурогатне материнство цілком законне на території України. Так, правове регулювання відносин сурогатного материнства здійснюється положеннями Сімейного кодексу України, наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р. № 52/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 р. за № 719/4940 “Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні” та наказу Міністерства охорони здоров’я України № 24 від 4 лютого 1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

3 березня 1997 р. за № 58/1862, “Про затвердження Умов та порядку застосування штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) і методів їх проведення”.

Наведені положення чинного законодавства України спрямовані на забезпечення захисту прав дитини та прав подружжя, що є її біологічними батьками. Так, дитині, яка зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, гарантоване право на родину, наявність матері та батька, що є її біологічними батьками. Такі батьки й дитина мають права, обов’язки та гарантії відповідно до Сімейного кодексу України. Таким чином, біологічні батьки дитини, що була виношена та народжена сурогатною матір’ю із застосуванням ексракорпорального запліднення, є законними батьками такої дитини.

Проте хотілося б підкреслити, що нині в Україні відносини сурогатного материнства юридично майже неврегульовані законодавчо”.

“Читала, що онкологічний огляд жінок не дає змоги об’єктивно оцінити стан здоров’я пацієнток через те, що більшість лікарів-гінекологів не вміють грамотно його робити і часто не помічають захворювання на початкових стадіях, у тому числі рак молочної залози та інші. Або ж, навпаки, діагностують захворювання, яких насправді немає. Хотілося б почути думку фахівців із приводу онкооглядів.

Анна Костенко”.

“Як показують статистичні дані, онкологічними захворюваннями жінка може захворіти в будь-якому віці, але дуже важливо цього не допустити, своєчасно виявити і пролікувати передпухлинні захворювання.

Основною причиною виявлення онкопроцесу на ІІ–ІІІ і ІV стадіях є відмова жінок від проходження своєчасних онкооглядів. Дуже часто вони не проходять їх по 5–10 і більше років. На відміну від країн Європи, де онкоогляди є обов’язковими та примусовими, адже за цим чітко слідкують страхові компанії та накладають штрафні санкції у разі несвоєчасного їх проходження, в Україні вони є добровільними (окрім декретованих категорій населення, таких, як медпрацівники, вчителі, працівники харчової промисловості, які зобов’язані щорічно проходити онкоогляд). Це призводить до того, що щорічні онкоогляди проходить не більше 60–70% населення, а в сільській місцевості – ще менше. Ось тому всім жінкам необхідно звернути пильнішу увагу на своє здоров’я і неодмінно проходити онкоогляд із обов’язковим цитологічним дослідженням у ФАПі, сімейній амбулаторії, оглядовому кабінеті поліклініки чи то у лікаря акушера-гінеколога.

Для того, щоб бути здоровою і впевненою, потрібно не так багато: не ігнорувати обов’язкові щорічні медогляди та онкоогляди і щомісячно обстежувати молочні залози”.

На запитання читачів відповідали начальник головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор ЛИСАК, нач
альник управління охорони здоров’я виконкому Полтавської міськради Сергій КОТОВ, головний спеціаліст акушер-гінеколог головного управління облдержадміністрації Людмила ІВАНОВА.