У Диканьку вона перебралася з рідного Балясного ще замолоду, в післявоєнні роки. Це був певною мірою наслідок її самодіяльних гастролей: талановита дівчина почала їздити до райцентру з творчими виступами, прихильники в неї з’явились відразу, а найпалкіший навіть заходився відвідувати сільську артистку. Попридивлялись одне до одного та й побралися.

Більше 35 років пропрацювала Галина Андріївна нянею у диканському дитячому садочку “Ромашка”. Скількох діток за цей час зігріли її материнські обійми! І найпершою помічницею у вихованні малечі для жінки залишалась гармошка. Цей нехитрий музичний інструмент-довгожитель і досі виспівує в її умілих руках. І жартівливу частівку підтримає, і розіллється тугою в сумній фронтовій пісні…

Сьогодні ініціативністю 85-річної Галини Андріївни захоплюються і у місцевому територіальному центрі соціального обслуговування: творчі здібності бабусі завжди у пригоді, коли потрібно організувати якийсь концерт. Жоден культурний захід у районі не обходиться без її активної участі. А як аплодує зал  улюбленій артистці за майстерне виконання гуморесок!

 У своїй родині бабуся Галя – авторитет і гордість. Дбайливо доглянута донькою Ніною та внучкою Оленкою, Галина Андріївна не перестає бути жіночною і вишуканою: завжди підфарбовані вуста, яскрава сукня, зі смаком підібране намисто. Воно й зрозуміло: тепер із нею на сцену виходить і кавалер – єдиний правнучок. А після такого дуету творчим номерам Галини Андріївни ще жити та жити…